Електронні таблиці (ЕТ) застосовують  для опрацювання табличних даних різного типу.
Таблиця (лат. tabula – дошка) — структурована сукупність даних, розміщених по рядках і стовпцях.
Електронна таблиця — це комп’ютерне подання прямокутної таблиці, клітинки якої вишикувані в рядки та стовпці і можуть містити дані або формули опрацювання даних.
Табличний процесор — прикладна комп’ютерна програма для опрацювання даних, поданих в електронних таблицях.
Серед сучасних табличних процесорів можна назвати  Microsoft Office Excel, LibreOffice Calc, Google Таблиці та інші. Існують табличні процесори і для мобільних пристроїв (телефонів, планшетів), наприклад Spread32. Табличний процесор Microsoft Excel входить до комерційного пакета Microsoft Office для Windows, безкоштовна вебверсія доступна в складі пакета програм Office 365.
 
Із ЕТ можна працювати в онлайн-режимі, створивши на Google Диску Google-таблицю (рис.1).  Маючи обліковий запис Microsoft, можна безкоштовно користуватися Excel на хмарному диску OneDrive. При цьому дані з таблиць легко скопіювати чи перемістити на комп’ютер і навпаки.
101.PNG
Рис.1

Документом табличного процесора є книга. Вона містить один або більше аркушів, на кожному з яких розташована ЕТ.
Вікно табличного процесора Microsoft Excel
103.PNG
 

Рис.1

Основні елементи інтерфейсу:
1 — вкладка Файл (Офіс); 2 — панель швидкого доступу; 3 — стрічка інструментів; 4 — рядок формул; 5 — меню вкладок; 6 — група інструментів; 7 — рядок заголовка; 8 — кнопка виклику діалогового вікна; 9 — кнопка довідки; 10 — кнопки керування вікном; 11 — поле Ім’я; 12 — нижня панель; 13 — вкладка аркуша (вкладок може бути кілька); 14 — кнопка створення нового аркуша; 15 — рядок стану; 16, 19 — смуги горизонтального та вертикального прокручування; 17 — кнопки режиму перегляду; 18 — засоби масштабування.

Об’єкти електронної таблиці Excel

Об’єктами ЕТ є клітинка, діапазон клітинок, рядок, стовпець, аркуш, книга тощо. 

З об'єктами ЕТ можна виконувати низку операцій: редагування, форматування, копіювання, видалення й ін.

На аркуші електронної книги автоматично створюється електронна таблиця, яка містить 1 048 576 рядків, 16 384 стовпців (за замовчуванням номери складаються з літер англійського алфавіту: A, B, С, ..., Z, АА, АВ, ..., ZZ, ААА, ААВ, …, XFD) та 17 179 869 184 клітинок. Для обчислення кількості рядків, стовпців або клітинок у програмі Excel використовуйте рядок стану в нижній частині екрана. 

Виділення клітинок і діапазонів клітинок
Зверни увагу!
Перед початком роботи з об’єктом його потрібно виділити.

Клітинки виділяють:

  • одинарним клацанням (для уведення даних чи форматування);
  • подвійним клацанням (для редагування наявних даних);
  • введенням адреси чи назви клітинки в поле Ім’я (рис. 1, позначка 11).
    Якщо потрібно опрацьовувати дані кількох клітинок одночасно, то працюють із діапазоном.
Діапазон — це сукупність клітинок, які можна опрацьовувати як єдине ціле.

Розрізняють зв’язний і незв’язний діапазони.

Зв’язним є діапазон, який можна виділити переміщенням вказівника при натиснутій ЛКМ.

Окрема клітинка також вважається зв’язним діапазоном.

Для виділення прямокутного діапазону клітинок потрібно протягнути вказівник між кутовими діагонально протилежними клітинками діапазону або клацнути одну кутову клітинку, а потім, при натиснутій клавіші Shift, — діагонально протилежну клітинку. Виділені клітинки діапазону тимчасово зафарбовуються сірим кольором, окрім тієї, з якої почалося виділення (рис. 2). 

2.PNG 

Рис.2

Адреса діапазону клітинок задається адресами двох клітинок, розташованих у його протилежних кутах і розділених двокрапкою. Наприклад, на рис.2 виділено діапазон клітинок: В2:D4. У полі Ім'я відображається адреса клітинки, з якої почалося виділення.

Незв’язним діапазоном є кілька несуміжних клітинок та/або діапазонів.

Для виділення незв’язного діапазону слід при натиснутій клавіші Ctrl виділяти окремі елементи діапазону.

Адреса незв’язного діапазону складається з окремих адрес зв’язних діапазонів, розділених крапкою з комою.

Приклад:
  • В2:С3 — прямокутний діапазон із чотирьох клітинок;
  • В7 — діапазон з однієї клітинки; 
  • C1:D2;A2;B4 — незв’язний діапазон.

Для зняття виділення діапазону достатньо клацнути ЛКМ на будь-якій клітинці.

Діапазони рядків і стовпців

Рядок і стовпець електронної таблиці також є діапазонами клітинок.

Щоб виділити один рядок (стовпець) таблиці, потрібно клацнути його номер (заголовок). А для виділення декількох суміжних рядків (стовпців) треба перетягнути вказівник по їхніх номерах (заголовках).
Під час виділяння в прямокутнику-підказці зазначається кількість рядків — R і стовпців — С, що входять до виділеного
діапазону (рис.3).

104.PNG

Рис.3

Приклад:
Адресою діапазону клітинок, до якого входять усі клітинки десятого рядка, є 10:10, а адресою діапазону клітинок, до якого входять усі клітинки стовпця B, є В:В. Відповідно 6:8 — це адреса діапазону клітинок, що включає всі клітинки рядків з номерами 6, 7, 8, а H:L — адреса діапазону клітинок, до якого входять усі клітинки стовпців H, I, J, K, L.
Способи виділення об’єктів електронної таблиці
Об’єкт Способи виділення
Клітинка Вибрати клітинку
Стовпець (рядок) Вибрати номер стовпця (номер рядка)
Діапазон клітинок
І спосіб. Вибрати першу клітинку діапазону, натиснути клавішу Shift і, утримуючи її, вибрати останню клітинку діапазону.
ІІ спосіб. Вибрати першу клітинку діапазону, натиснути ліву кнопку миші і, утримуючи її, перемістити вказівник до останньої клітинки діапазону
ІІІ спосіб. Увести адресу діапазону в поле Ім’я
Усі клітинки аркуша І спосіб. Вибрати кнопку Виділити все.
ІІ спосіб. Натиснути сполучення клавіш Ctrl + A
Кілька об'єктів Вибирати об’єкти, утримуючи натиснутою клавішу Ctrl
 
Для зняття виділення діапазону достатньо клацнути ЛКМ на будь-якій клітинці.
 
Зверни увагу!
У Рядку стану відображається середнє арифметичне чисел, кількість не порожніх клітинок і сума чисел, що розміщуються у клітинках виділеного діапазону із числовими даними.  Якщо виділений діапазон містить тільки текстові дані, то в Рядку стану відображатиметься їхня кількість.
Щоб перемістити табличний курсор по аркушу, можна:
  • вибрати потрібну клітинку вказівником;
  • використати клавіші керування курсором (аналогічно до роботи у Word);
  • увести адресу клітинки в поле Ім’я.
Для перегляду вмісту всього аркуша, якщо він не вміщується у вікні, можна використати смуги прокручування або зменшити масштаб перегляду. Для перегляду іншого аркуша слід вибрати його ярлик у Рядку ярликів.
Зверни увагу!
На аркуші, крім електронної таблиці, можна побачити й інші об’єкти: діаграми, малюнки тощо. Ці об’єкти не розміщуються у клітинках електронної таблиці, а містяться на аркуші.
Деякі аркуші можуть містити тільки діаграми, без електронних таблиць. Такі аркуші за замовчуванням мають імена Діаграма1, Діаграма2 і т.д.
Відкривання і збереження електронної книги

Стандартним типом файла в Excel є тип Книга Excel, а стандартним розширенням імені файла є .xlsx (значок 3.PNG). Операції створення нової книги, відкриття раніше створеної книги, збереження книги у файлі здійснюються в Excel аналогічно до здійснення цих операцій у програмах Word і PowerPoint. Але в Excel закриття електронної книги та самої програми здійснюються різними командами: вибір команди Закрити приводить до закриття тільки електронної книги, а команди Вихід – до закриття і електронної книги, і програми табличного процесора.

Таблиця міститься в оперативній пам’яті комп’ютера. Щоб зберегти файл створеної ЕТ, потрібно на панелі швидкого доступу клацнути значок Зберегти або вибрати на вкладці Файл команду Зберегти (або Зберегти як).

Джерела:
Інформатика : підруч. для 7 кл. закл. загал. серед. освіти / [О. О. Бондаренко, В. В. Ластовецький, О. П. Пилипчук, Є. А. Шестопалов]. — Харків : Вид-во «Ранок», 2024.