Збирання та аналіз даних
Шукаючи відповіді на питання, доводиться збирати та аналізувати певні дані.
Методи збирання даних (рис.1):
- спостереження за навколишнім світом,
- опитування груп людей,
- опрацювання друкованих джерел та історичних знахідок,
- пошук потрібних відомостей в Інтернеті,
- фіксація даних з датчиків (сенсорів), результатів експериментів та інше.
Рис.1
Зібрані дані використовують для формулювання висновків та ухвалення на їх основі рішень щодо подальших дій. Правильність висновків суттєво залежить від якості та обсягу зібраних даних.
Для прийняття надійних рішень важливо вибирати правильні методи, інструменти та джерела збирання даних (інформаційні сайти, соцмережі, ЗМІ, книжки, результати експерименту тощо). та здійснювати перевірку достовірності зібраних даних.
Перевірка достовірності. Факти та фейки
Достовірність даних, які ви використовуєте в дослідженнях, особливо тих даних, які ви отримуєте під час пошуку в Інтернеті, потрібно перевіряти.
Дані можуть бути недостовірними, якщо вони
- застарілі, не відповідають реаліям сьогодення;
- не відповідають сучасним науковим поглядам;
- неповні (наприклад, опитування проведене серед невеликої групи респондентів);
- неправдиві, тобто свідомо або випадково спотворені
та в інших випадках.
Фейк (англ. fake — підробка) — неправдива інформація, яку поширюють як правдиву.
Факт — це подія або явище, правдивість якого доведено. Наприклад, фактом є подія, що вже відбулася.
Судження — це особиста думка людини, яку можна підтвердити або спростувати. Зазвичай судження має емоційну забарвленість.
Фактчекінг — це перевірка достовірності відомостей.
Правила перевірки достовірності відомостей, знайдених в Інтернеті
1. Перевіряйте джерело
- Перевірте, чи є сайт відомим і надійним. Державні (.gov), освітні (.edu) та наукові ресурси, як правило, більш достовірні.
- Дізнайтеся, хто написав статтю. Чи є автор експертом у цій галузі? Чи є у нього професійний досвід?
2. Аналізуйте зміст
- Чи базується інформація на фактах? Чи є джерела даних у тексті, на які можна посилатися?
- Якщо заголовок звучить занадто сенсаційно, це може бути ознакою дезінформації або маніпуляції.
3. Порівнюйте з іншими джерелами
- Шукайте ту ж інформацію в інших авторитетних джерелах. Якщо інформація підтверджується кількома надійними джерелами, вона, скоріш за все, достовірна.
- Використовуйте фактчекінгові сайти: Існують спеціальні сайти, які займаються перевіркою фактів, такі як Snopes, FactCheck.org та інші.
4. Перевіряйте дату публікації
- Застарілі дані можуть бути вже неактуальними. Переконайтеся, що інформація оновлена та відповідає поточним подіям чи науковим знанням.
5. Оцінюйте об'єктивність
- Перевірте, чи подано інформацію збалансовано, без явного упередження. Якщо текст надмірно суб'єктивний або односторонній, він може бути упередженим.
6. Будьте обережні з соціальними мережами
- Соціальні мережі часто стають джерелом фейкових новин. Перевіряйте інформацію з соціальних мереж в авторитетних джерелах.
Фотофейк — це недостовірне зображення. Пошук першоджерел, з яких утворено фотофейк, називають зворотним пошуком.
Для перевірки достовірності зображення можна спробувати знайти початкове зображення (першоджерело), на основі якого міг бути створений фотофейк.
Рис.2. Фотофейк: Альберт Ейнштейн на фоні ядерного вибуху
Рис.3. Першоджерела для фотофейку
Якщо ви бачите зображення, яке викликає сумніви, ви можете:
- вибрати команду Пошук зображення через Google у контекстному меню сумнівного зображення на вебсторінці з повідомленням;
- здійснити пошук за зображенням в використанням вебресурсів TinEye (tineye.com) або Photo Sherlock (photosherlock.com), , щоб перевірити його походження.
Діпфейки (англ. deep learning — глибинне навчання, назва алгоритму штучного інтелекту, fake — підробка) — це недостовірні фальшиві відео, створені з використанням штучного інтелекту .
Джерела:
Інформатика : підруч. для ? кл. загальноосвіт. навч. закл. / Й.Я.Ривкінд [та ін.]. — Київ: Генеза, 2024.