Теорія:

Належність іменників чоловічого роду з основою на -р до твердої, м'якої чи мішаної групи визначаємо за місцем наголосу в родовому відмінку однини та множини.
Тверда група
До твердої групи належать:
  • переважна більшість іменників на -рузвар, вихор, стовбур, столяр, тамбур, явір
     
  • односкладові іменники на -р: мир, сир, вир, жир, тир, твір, двір, тур, мур, шнур, щур;
     
  • іменники звір, комар, снігур, які, проте, в називному відмінку множини мають закінчення м’якої групи: звірі, комарі, снігурі (іменник щур може мати й закінчення -і: щурі);
     
  • деякі іменники іншомовного походження на -ар, -ир із постійним наголосом на корені: долар — долари, панцир — панцири;
     
  • усі іменники іншомовного походження на -ер, -ір, -ор, -ур (-юр) і з постійно наголошеними -ар (-яр), -ир (-ір, -їр).
Приклад:
Режисер, майстер, шифер; папір, сувенір, ювелір; диктор, куратор, семафор; абажур, гіпюр, каламбур; базар, квазар, гектар, комісар, футляр, ювіляр; бригадир, касир, командир, пасажир, Каїр.
М'яка група
До м'якої групи належить:
  • частина іменників із суфіксами -ар, -ир, які в однині мають наголос на корені: бондар — бондаря, козир — козиря, лікар — лікаря, писар — писаря;
     
  • іменники, у яких при відмінюванні наголос переходить із -ар, -ир на закінчення: буквар — букваря, букварі, вівчар — вівчаря, вівчарі, друкар — друкаря, друкарі,  календар — календаря, календарі, кобзар — кобзаря, секретар — секретаря, шахтар — шахтаря; хабар — хабаря, проводир — проводиря;
     
  • деякі чоловічі імена: Ігор — Ігоря, Лазар — Лазаря.
Мішана група
До мішаної групи належать іменники на -яр (назви людей за родом їхньої діяльності), у яких при відмінюванні наголос переходить із суфікса на закінчення.
Приклад:
Вугляр — вугляра, каменяр — каменяра, пісняр — пісняра, скляр — скляра, тесляр — тесляра, школяр — школяра.