Теорія:

У родовому відмінку однини іменники першої відміни мають закінчення -и, -і, -ї:
  • закінчення -и набувають іменники твердої групи: сили, справи, книги, сестри, новини;
     
  • закінчення -і (після голосного, м’якого знака та апострофа — -ї) мають іменники  м’якої та мішаної груп: кузні, долі, Насті, сім'ї, лоджії, філології, тиші, дачі.
Зверни увагу!
Форми родового відмінка однини та називного множини деяких іменників хоч і однакові за написанням, та часто мають різні наголоси: дочки́ — до́чки, землі́ — зе́млі, кни́жки — книжки́, межі́ — ме́жі, сестри́ — се́стри, сім’ї́ — сі́м’ї.
В орудному відмінку однини іменники першої відміни твердої групи мають закінчення -ою, м’якої та мішаної груп — -ею (після голосного, м’якого знака та апострофа — -єю).
Приклад:
Красою, ганьбою, родиною, купівлею, гривнею, працею, дуеньєю, сім’єю, статтею, ріллею, здачею, вежею, спаржею, ложею, пущею, тишею.
У родовому відмінку множини іменники першої відміни мають нульове закінчення або закінчення -ей, -ів.
Приклад:
Губ (і губів), бандур, кобз, праць, робітниць, назв, свобод, долонь, легень (і легенів), меж, площ; систем, гіпотез, догм, пальм, шайб;  мишей, свиней, сімей, статей (від статті), відповідей;  гайдамаків, суддів, теслів.
Зверни увагу!
Якщо основа іменників закінчується двома різними приголосними, то в родовому відмінку множини між цими приголосними з'являються о або е: кухонь (від кухня), мисок (від миска), ігор (від гра), лазень (від лазня), воєн (від війна), гривень (від гривня), АЛЕ  букв, мавп, шахт, догм, пальм.
В іменників іншомовного походження з подвоєними приголосними в  родовому відмінку множини це подвоєння зберігається: бонн (від бонна), ванн (від ванна), вілл (від вілла), мадонн (від мадонна), панн (від панна), тонн (від тонна).
У місцевому відмінку множини іменники першої відміни мають закінчення -ах, -ях.
Приклад:
У справах, на полицях, на кручах, на машинах, на гривнях; по ямах, по руках, по стежках (не  по ямам, по рукам, по стежкам).