Теорія:

Наголошені голосні  Е, И  у вимові виразні, тому  передаємо їх тими самими буквами: зме́рзнути,  ви́соко.

  
Ненаголошені голосні ЕИ в корені слова пишемо за такими правилами:
Е пишемо
  • у сполученнях -еле-, -ере-: ожеледь, череда;

  • при чергуванні з Іпочепити — чіпляти, каменя — камінь;

  • якщо при зміні форми слова чи при словотворенні Е випадає (так званий «нуль звука»): женця — жнець, справедливий — правда;

  • у дієслівних коренях -бер-, -мер-, -тер-, -дер- тощо (без суфікса -а-): прибереш,  обдеру;

  • якщо в наголошеній позиції — Е: селобо  се́ла; земля, бо  зе́млі.
И пишемо
  • у сполученнях -ри-, -ли- між приголосними: гриміти, дрижати, глитати;

  • у дієслівних коренях -бир-, -тир-, -дир- (із суфіксом -а-): набирають, протирати, обдираєш;

  • якщо в наголошеній позиції — И: криве́, бо кри́во; широкий, бо ши́роко.
Зверни увагу!
Написання слів, які не можна перевірити за допомогою правила, визначаємо за словником: детектор, електрон, килим, реклама, силует, циферблат.