Теорія:

Подовжуються приголосні [д'], [т'], [з'], [с'], [ц'], [л'], [н'], [ж’], [ч’], [ш’] (на письмі їх позначаємо двома буквами):
  • коли вони вжиті після голосного  перед я, ю, і, є в усіх відмінкових формах іменників середнього роду (крім форми родового множини): знання, знанню, (у) знанні, підборіддя, підборіддю,  (на) підборідді; шиття, шиттю, (у) шитті, піддашшя, піддашшю,  (на) піддашшіАЛЕ  знань, підборідь, піддаш.
Зверни увагу!
Якщо в родовому відмінку множини іменники середнього роду закінчуються на -ів, подовження зберігаємо: відкриття — відкриттів, почуття — почуттів.
  • в іменниках середнього роду ІІ відміни на -я: прання, роздоріжжя, колосся;

  • в орудному відмінку однини іменників ІІІ відміни (іменники жіночого роду з нульовим закінченням): мить — миттю, мазь — маззю, ніч — ніччю, розкіш — розкішшю
  • у деяких іменниках чоловічого й жіночого роду на -я: Ілля, суддя, рілля, стаття (АЛЕ  статей);

  • у прислівниках зрання, навмання, спросоння, попідвіконню, попідтинню;
     

  • у формах теперішнього часу дієслова лити: ллю, ллємо, ллєш, ллєте.
Зверни увагу!
Якщо основа закінчується на два приголосні, губний або р,  подовження не відбувається: активність — активністю, боязнь — боязню, повість — повістю, кров — кров'ю, глазур — глазур'ю, нехворощ — нехворощю.
Немає подвоєння букв в іменниках кутя, попадя,  свиня та в порядкових числівниках третя, третє тощо.