Теорія:

Ненаголошений суфікс -ен- пишемо в дієприкметниках: пряжений, полагоджений, непро́шений, незді́йснений.
 
Наголошений суфікс -енн- пишемо в прикметниках: здоровенний, страшенний, непроще́нний, нездійсне́нний.
Суфікси  -елезн-, -еньк-, -есеньк-, юсіньк-, ісіньк- пишемо в прикметниках, що виражають ознаку в більшій або меншій мірі:  довжелезний, смачненький, тонесенький, гарнюсінький, добрісінький
За допомогою суфікса -н(ий) утворено більшість якісних і відносних прикметників: порядний, дружний (клас), злісний, природний, річний, гармонійний, традиційний, потужний.
Зверни увагу!
Суфікс -н(ій) вживається в небагатьох прикметниках, переважно відносних: літній, столітній, городній, давній, вчорашній, домашній, дорожній, дружній  (погляд), зовнішній, колишній.
Після букв д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р у прикметниках, утворених від слів іншомовного походження, пишемо суфікс-ичн(ий): категоричний, музичний, класичний, романтичний.

Після решти приголосних — -ічн(ий): академічний,  епічний, ідилічний, хімічний;

після голосних — -їчн(ий): архаїчний, мозаїчний, прозаїчний, стоїчний.
Суфікси -ин, -їн, -ин(ий), -їн(ий) пишемо у присвійних прикметниках та в прикметниках, утворених від назв тварин (після приголосних, крім й, пишемо и, після голосних та апострофаї): бабин, сестрин, свекрушин, Катрин, Марусин, Маріїн, Софіїн, орлиний, совиний, зміїний, солов'їний.
Суфікс -ев(ий) пишемо, якщо перед цим суфіксом є м'який або шиплячий приголосний і наголос падає переважно на основу слова: липневий, грушевий, овочевий, крицевий.
Зверни увагу!
Якщо перед суфіксом стоять м'які н, т, й, то пишемо -єв(ий): алюмінієвий, життєвий, дієвий, калієвий.
Суфікс -ов(ий) незалежно від наголосу пишемо в прикметниках, що мають перед цим суфіксом твердий приголосний, шиплячі (вартовий, казковий, кварцовий, палацовий, святковий, службовий, дощовий, грошовий, біржовий, речовий), а також м'які приголосні або й (у такому разі наголос падає на закінчення): польовий, кульовий; бойовий, гайовий, крайовий.