При словозміні й словотворенні в українській мові часто виникає збіг кількох приголосних звуків, що утруднює вимову. «Незручний» звук у такому разі пропускаємо, тобто спрощуємо для себе вимову. У результаті мовлення стає милозвучнішим, а вимова — легшою. Таким чином, спрацьовує правило «третього зайвого».
Спрощення відбувається не тільки у вимові — воно позначається й на письмі: вартість — вартісний, об'їзд — об'їзний.
Спрощення на письмі
Спрощуються звуки [д], [т], [л], [н], [к] у таких групах приголосних:
- здн — зн: проїзд — проїзний; поїзд — поїзний;
- ждн — жн: тиждень — тижневий;
- стн — сн: радість — радісний; уста — усний;
- стл — сл: щастя — щасливий; лестити — улесливий; стелити — слати;
- слн — сн: мисль — умисний, навмисно; масло — масний, Масниця; ремесло — ремісник;
- рдц — рц: серденько, сердечний — серце, серцевина;
- рнц — нц: чернець — ченці;
- зкн — зн: бризки — бризнути;
- скн — сн: блиск — блиснути, тиск — тиснути, АЛЕ випуск — випускний, виск — вискнути.
Зверни увагу!
У цих правилах є винятки: тоскно, скнара, скніти, кістлявий, пестливий, хвастливий, шістнадцять, шістсот, п'ятдесят, зап’ястний, хворостняк, дев'яностники і похідні. АЛЕ надкісниця.
Спрощення лише у вимові
Спрощення не позначається на письмі, а тільки у вимові (букву т у буквосполученні стн зберігаємо, хоч відповідний звук не вимовляємо):- у запозичених словах: баласт — баластний, контраст — контрастний, компост — компостний, гігант — гігантський, агент — агентство, студент — студентство;
- у групах стц і стч: невістка — невістці, невістчин; хористка — хористці, хористчин; пастка — у пастці.