Теорія:

При словозміні й словотворенні  в українській мові часто виникає збіг кількох приголосних звуків, що утруднює вимову. «Незручний»  звук у такому разі пропускаємо, тобто  спрощуємо для себе вимову.  У результаті  мовлення стає милозвучнішим, а вимова — легшою. Таким чином,  спрацьовує правило «третього зайвого». 
  
 Спрощення відбувається не тільки у вимові — воно позначається й на письмі: вартість — вартісний, об'їзд — об'їзний.
Спрощення на письмі
Спрощуються звуки [д], [т], [л], [н], [к] у таких групах приголосних:
  •  здн — зн: проїзд — проїзний; поїзд — поїзний;
     
  •  ждн — жн: тиждень — тижневий;
     
  • стн — сн: радість — радісний; уста — усний;
     
  • стл — сл: щастя — щасливий; лестити — улесливий; стелити — слати;
     
  • слн — сн: мисль — умисний, навмисно; масло — масний, Масниця; ремесло — ремісник;
     
  • рдц — рц: серденько, сердечний — серце, серцевина;
     
  • рнц — нц: чернець — ченці;
     
  • зкн — зн: бризки — бризнути;
     
  • скн — сн: блиск — блиснути, тиск — тиснути, АЛЕ  випуск — випускний, виск — вискнути.
Зверни увагу!
У цих правилах є винятки: тоскно, скнара, скніти, кістлявий, пестливий, хвастливий, шістнадцять, шістсот, п'ятдесят, зап’ястний, хворостняк,  дев'яностники  і похідні. АЛЕ  надкісниця.
Спрощення лише у вимові
Спрощення не позначається на письмі, а тільки у вимові (букву т у буквосполученні стн  зберігаємо, хоч відповідний звук не вимовляємо):
  • у запозичених словах: баласт — баластний, контраст — контрастний,  компост — компостний, гігант — гігантський, агент — агентство, студент — студентство;
     
  • у групах стц і стч: невістка — невістці, невістчин; хористка — хористці, хористчин; пастка — у пастці.