Мова — основна ознака національної ідентичності, культури й історії народу.
Краса і сила рідної мови таїться не в її фонетичних перевагах і, поготів, не в її привілейованому, зверхньому становищі супроти інших мов, якщо це десь трапляється, а у здатності впливати на почуття людини, будити в ній хороші благородні почуття, змушувати бриніти найтонші струни людської душі (С. Тельнюк).
За останні триста років українська мова зазнала стільки утисків та обмежень, скільки жодна мова світу. Було видано близько 400 указів, директив, циркулярів, постанов, що забороняли друкування книг і преси, викладання українською в навчальних закладах. Найвідомішими є Валуєвський циркуляр (1863) й Емський указ (1876).
Саме тому українці почали втрачати свою мовну стійкість, що загрожує українській мові зникненням.
Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХІХ століття. І якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу (Л. Костенко).
Мовна стійкість — намір і поведінка особистості чи групи людей, спрямовані на послідовне й неухильне користування в щоденному спілкуванні певною мовою, незалежно від того, якою мовою послуговується співрозмовник.
Мовна стійкість базується на:
- національній традиції;
- національній свідомості і солідарності;
- національній культурі (духовній і матеріальній);
- національному мирі й співпраці з іншими етносами, які живуть на території відповідного народу.
Стійкість до вживання української мови називають українськомовною стійкістю.
Зверни увагу!
Від 16 січня 2021 року набула чинності стаття 30 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Вона говорить, що мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. Відтак інформація (в усній чи письмовій формі) про товари та послуги на території України надається українською.
В Україні введено посаду Уповноваженого із захисту державної мови, або «мовного омбудсмена», завданнями якого є захист української мови як державної та захист права громадян України на отримання державною мовою інформації та послуг у сферах суспільного життя, визначених Законом, на всій території України і усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою.