Теорія:

При однорідних членах речення можуть бути узагальнювальні слова.
Узагальнювальні слова — це слова, що об'єднують однорідні члени речення в одну групу. Вони є спільними стосовно усіх істот, предметів, явищ, дій, понять, які названі однорідними членами.
Приклад:
І садки, і хативсе кохане і рідне до болю (О. Підсуха). Росли в лісі поменші дерева: буки, граби, берези й осики, кущі ліщини й калини і високі папороті (К. Малицька).
Узагальнювальні слова відповідають на те ж саме запитання, що й однорідні члени, й виконують ту ж синтаксичну роль.
Між узагальнювальними словами (УС) й однорідними членами речення \(О\) треба ставити двокрапку або тире.
Двокрапка й тире при однорідних членах речення
УС: \(О\), \(О\), \(О\):  Річка й справді була тиха та дрімлива і ніколи й нікого не зобижала:  ні людину, ні тварину, ні рослину (В. Чемерис).

\(О\),  \(О\), \(О\) — УС:  Неба глибинність, ніжність ранкова, літня гроза, супокій — все це впліталось, як в пісеньці слово, в доні коханій моїй! (О. Бердник)

УС: \(О\), \(О\), \(О\) — … (речення продовжується): Усе це: і розвихрений океан, і тужіння чайок, і своя безпомічність — закарбується, певно, в душі Віти на все життя (М. Яненко).
Після узагальнювального слова можуть стояти слова як-от, а саме, наприклад. У такому разі двокрапку ставимо після цього слова, а перед ним — кому.
Приклад:
У кухлі Климко й знаходив гостинець, а саме: пригірщ пряників-срібноголовців, або гроно прозорих півників на паличках, зв'язаних докупи білою ниткою, або ще щось таке (Г. Тютюнник).