Теорія:

Двокрапку ставимо між частинами безсполучникового складного речення, якщо:
 
  • друга частина пояснює, доповнює зміст першої (можна поставити а саме): Видовище вражаюче, мальовниче: безмежжя хлібів, а над ними — безліч білих крил у польоті (О. Гончар).
     
  • друга частина вказує на причину або наслідок того, про що говориться в першій (можна поставити бо, тому що, так що): Признаюсь — заздрю планетам: вони мають свої орбіти, і ніщо не стає їм на їхній дорозі (М. Коцюбинський). Віхола розпочалася з самісінького ранку: вийти з хати просто неможливо (О. Кобилянська).
     
  • у першій частині є слова так, такий, чути, бачити, вирішувати, думати, знати тощо (можна поставити що): Я несу воду й чую: земля у мене під ногами тріскається і так пече, ніби я на жаровню ступаю (В. Близнець).
Зверни увагу!
Також ставимо двокрапку в складних реченнях, проміжних між безсполучниковими й складнопідрядними, коли зміст другої частини уточнює зміст першої, а в складі першої є сполучники чи сполучні слова:

Недовге  життя хмар: як непомітно з'явились, так непомітно й зникнуть, розтануть до полудня (О. Гончар).