Теорія:

Неповні речення
Повним називається речення, у якому є всі необхідні для розуміння його змісту члени речення.
У неповному реченні пропущено один або декілька необхідних членів речення, які можна відновити з контексту або з ситуації спілкування.
Приклад:
1.  Як із вовка пастуха не зробиш, так із злодія — святого (Груз. присл.).

Друге речення є контекстуальним неповним, у ньому пропущено присудок «не зробиш». 
 
2. — О котрій годині повернетесь?
— О сьомій. 
 
Друге речення ситуативне неповне, у ньому пропущено підмет «ми» й присудок «повернемось», а також частину обставини «годині». Без першого речення таке неповне не матиме змісту.
На місці пропущеного члена речення в контекстуальних неповних реченнях потрібно ставити тире для уникнення невиправданого повтору слів: На дерево дивись, як родить, а на людину — як робить.
Неповні речення вживаються в розмовному, художньому та публіцистичному стилях. Вони допомагають  лаконічно й динамічно викласти інформацію.
До неповних також належать речення з пропущеним присудком, який можна легко домислити за мовленнєвою ситуацією.
Приклад:
У душі — спокій. На серці — радість.
Як відомо з попередньої теорії, обставина може залежати тільки від присудка. Якщо в реченні є обставина, то має бути й присудок, від якого вона залежить: (де?) у душі, (де?) на серці — залежать від пропущеного (уявного) присудка є.
В усному мовленні на місці пропущеного члена роблять паузу, на письмі ставлять тире (за бажанням автора).
Приклад:
Довкола — тиша. У хаті, на подвір'ї, на городі — ні звуку. Та раптом десь далеко грім.
Речення з пропущеним дієсловом-зв’язкою є вважається повним.
Приклад:
Життя прекрасне (Життя є прекрасне). Квіти — діти землі (Квіти є діти землі).
Порядок слів у реченні
В українській мові порядок слів у реченні відносно вільний. Він може бути прямим і непрямим (інверсія).
Прямий порядок слів вважають нейтральним:
  • підмет стоїть перед присудком;
     
  • додатокпісля слова, від якого залежить;
     
  • узгоджене означенняперед означуваним словом;
     
  • неузгоджене означенняпісля означуваного слова;
     
  • обставинадо або після дієслова.
Приклад:
Вузькі сорочинські  вулиці повгрузали в землю разом із тинами (І. Пільгук).
У реченнях з інверсією з’являються додаткові відтінки, посилюється увага на якомусь предметі чи ознаці. Непрямий порядок слів часто використовують у поетичних творах.
Приклад:
На вулиці там недалечко стояла громадка людей невелика (Леся Українка). Бурштинову, черлену смагу виноградна сховала округа (Г. Абашидзе).