Безособові форми на -но, -то (варіанти назви: безособові дієслівні форми на -но, -то, дієслівні форми на -но, -то, присудкові форми на -но, -то) — це незмінювані форми дієслова, що називають дію, виконану невідомою або неназваною особою.
Приклад:
Кімнату пофарбовано в білий колір. Інформацію розповсюджено в ЗМІ. Малюнок виконано олівцем.
Ці форми в односкладних безособових реченнях виступають у ролі головного члена у формі присудка: Я збагнула, що забуття не суджено  мені (Леся Українка).

У таких реченнях немає вказівки на виконавця, а зосереджено увагу на результаті дії.
Безособові форми на -но, -то творяться від пасивних дієприкметників на (ий), (ий) за допомогою суфікса -озірваний → зірвано, прочитаний → прочитано, забутий → забуто.
Безособові дієслівні форми на -но, -то вживають у всіх стилях мовлення.
Приклад:
Стороннім вхід заборонено. Палити заборонено. Порядок денний оголошено. Відвідувачів попереджено про заборону фото- та відеозйомки. Ой у полі жито копитами збито.
Зверни увагу!
Дієслівні форми на -но, -то називають дію, виконану кимось невідомим, тому вводити його в речення у формі іменника-істоти чи займенника в орудному відмінку є грубою помилкою.  Тут не може бути питання ким? Низка вітчизняних мовознавців указують на неприродність подібних пасивних синтаксичних конструкцій для сучасної української літературної мови та рекомендують замість них уживати активні з підметом, вираженим іменником у називному відмінку, присудком у формі особового дієслова і додатка у формі знахідного.

ПОРІВНЯЙ 

НЕПРАВИЛЬНОПРАВИЛЬНО
Дорогу заасфальтовано робітниками.Робітники заасфальтували дорогу. Дорогу заасфальтовано.                              

 

Однак у реченнях зі словами на -но, -то можна називати знаряддя дії, до якого ставимо питання не ким?, а чим? Тобто роль додатка виконує іменник-неістота

Дорогу покрито асфальтом.
Бажано уникати вживання пасивних дієприкметників у ролі присудка.

ПОРІВНЯЙ

НЕ ВЖИВАЄМО

УЖИВАЄМО
Ця модель авто відкликана з продажу через критичну помилку.                                  Цю модель авто відкликано з продажу через критичну помилку.                                       

 

У сучасному літературному мовленні вживаються дієслівні форми на -но, -то замість пасивних дієприкметників, коли є потреба наголосити на дії, а не на ознаці.
Приклад:
Запланований обсяг робіт виконано. Запропоновано дієві шляхи виходу з економічної кризи. Наш відділ реорганізовано.

А в реченні Ми втомлені кількаденним переходом через гори доречно вживати саме пасивний дієприкметник, оскільки акцент на ознаці.