Теорія:

Іменник — це самостійна частина мови, що  означає назву предмета чи явища та відповідає на питання хто? або що?
Іменники, які мають декілька лексичних значень, називаються багатозначними.
Приклад:
Павутина — легка сітка із тонких волокон, утворених з клейкої рідини, яку виділяють павуки.
Павутина — те, що заважає кому-небудь вільно жити, діяти.
Зверни увагу!
Багатозначні слова не слід сплутувати з омонімами, які звучать однаково, але мають різне походження й зовсім різне лексичне значення.
Приклад:
Міна — це вибуховий пристрій.
Міна — вираз обличчя.
У цих значенні цих слів немає нічого спільного. Це омоніми.
Голова — частина тіла людини або тварини, в якій міститься мозок.
Голова — розумна людина.
Значення цих слів мають дещо спільне. Це багатозначне слово.
Значення багатозначного слова конкретизується в словосполученні, в тексті.
У багатозначному слові одне значення основне, інші — переносні.
Пряме значення  слова — це його основне значення, яке сприймається як таке, коли чуємо слово поза контекстом.
Приклад:
Квітка — частина рослини, що виростає на кінці стебла або гілки й складається з маточки, тичинки й пелюсток навколо них; звичайно має різне забарвлення та приємний запах.
Саме це ми уявляємо, коли чуємо таке слово. Це пряме значення слова «квітка».
Переносне значення  слова — це таке значення, яке виявляється в певному контексті. Воно є похідним від прямого, випливає з нього і пов’язується з ним.
Приклад:
Квіточка — пестливе звернення до дівчинки. Це переносне значення.
Переносне значення слів дає нам змогу точніше й образніше описувати певні явища, оформлювати думку.