Будова слова як розділ мовознавства вивчає найменші значущі частини слова: корінь, суфікс, префікс і закінчення.
Зверни увагу!
Їх можна порівняти з будинком і прибудовами: корінь — це головна садиба, а решта частинок — допоміжні.
Слово має основу і закінчення. Обов'язковою частиною основи є корінь, також можуть бути суфікс і префікс.
Лексичне значення виражає корінь, а суфікс (суфікси), префікс (префікси) надають значенню додаткових відтінків.
Приклад:
Крило — корінь означає «літальний орган птахів, комах та деяких ссавців». Якщо додамо суфікс -ечк-, матимемо маленьке крилечко у невеликої пташки чи комашки.
Літати — корінь означає «мати здатність триматися і пересуватися в повітрі». Додаємо префікс при- і отримаємо прилітати — «летячи, з'являтися де-небудь, прибувати літаком».
Літати — корінь означає «мати здатність триматися і пересуватися в повітрі». Додаємо префікс при- і отримаємо прилітати — «летячи, з'являтися де-небудь, прибувати літаком».
Закінчення слугує для зв'язку слів у словосполученні й реченні та вказує на граматичні характеристики слова (рід, число, відмінок).
Приклад:
У слові малин[а] закінчення виражає таке граматичне значення слова: жіночий рід, однина, називний відмінок.
Закінчення є змінною частиною слова й може бути звуковим (позначаємо на письмі буквою, в усному мовленні — звуком) і нульовим (не позначаємо звуком і буквою).
Приклад:
Кран[], земель[] — нульове закінчення, кран[а], земл[і] — звукове.
Зверни увагу!
Корінь , суфікс і префікс складають основу слова .
Закінчення не входить до основи слова.