При творенні спільнокореневого слова чи формотворенні один голосний звук змінюється на інший. Така зміна називається чергуванням.
Чергування \([О]\), \([Е]\) — \([І]\) відбувається
   \(О\), \(Е\)                               \(І\)
depositphotos_8732796-stock-photo-advantage.jpg
 
Це чергування  властиве  українській мові. Звуки \([о]\), \([е]\) виступають найчастіше у відкритих складах, звук \([і]\) — у закритих:
  • у формах слова: сьомий — сім, шести — шість, корені — корінь, гори — гір, мого — мій, радість — радості — радістю, Канів — Канева, Харків — Харкова, Чернігів — Чернігова;
     
  • у спільнокореневих словах: коло — кільцевий, корова — корівник, клопотатися — клопіт, нога — підніжок.
Зверни увагу!
При зміні початкового звука \([о]\) на \([і]\) у деяких словах з'являється попередній приголосний звук \([в]\): овес — вівса, око — вічко.
Чергування \([О]\), \([Е]\) — \([І]\) не відбувається
\([o]\), \([e]\) не чергуються з \([i]\) в таких випадках:
  • у словах зі звукосполученнями -оро-, -оло-, -ере-, -еле-:  подорож, мороз, сторож, очерет, шелест (виняток моріг, сморід, поріг, оборіг; борода — борід — борідка; сторона — сторін — сторінка);
     
     
  • коли ці звуки вставні або випадні: бубен — бубна, сотня — сотень, сон — сну, вітер — вітру;
     
  • у групах -ор-, -ер-, -ов- між приголосними: шовк — шовку, торг — торгу, смерть — смерті (виняток погірдний — погорда);
     
  • у словах іншомовного походження: агроном, студент, том тощо.
Зверни увагу!
В окремих словах при їх зміні \([о]\), \([е]\) не випадають: лоб — лоба, мох — моху, рот — рота, лев — лева.