Алфавіт — це розташовані в певному порядку букви. Український алфавіт складається з 33 букв, кожна з яких має своє місце, форму (буває малою і великою, друкованою й писаною) й назву.
Зверни увагу!
А чи знаєш ти, що..?
Слово виникло від складання назв двох перших літер грецького алфавіту: альфа і бета.
Також уживають інші синоніми: азбука (від старосл. аз, буки — перші літери давнього алфавіту), абетка (від назв перших літер сучасного алфавіту — а, бе).
Кирилиця (коротко про історію виникнення письма)
Люди з доісторичних часів намагалися зберегти свої знання, передати їх нащадкам. Для цього користувалися різними способами: наскельним живописом, вузликовим письмом, камінцями. Поки не створили письмо: звуки, склади й цілі слова зображували у вигляді знаків, фігурок, клинців тощо. Так виникла писемність.
Найдавніша слов'янська писемність знає два алфавіти — кирилицю і глаголицю. Уклали їх два брати-просвітителі, що прийшли у Київську Русь із болгарського міста Солунь, — Кирило (Константин) і Мефодій. Вважається, що Кирило створив саме глаголицю, а кирилицю — його учні й послідовники. Глаголиця не прижилася, бо була заскладною для освоєння, а кирилиця в удосконаленому й скороченому варіанті зараз є основною системою письма в Україні, Росії, Білорусі, Болгарії, Сербії, деяких державах Азії.
Крім кирилиці, є ще латиниця, різновиди арабських азбук, ієрогліфи тощо. Латиницею користуємось при вивченні англійської, французької, італійської, іспанської та багатьох інших мов.