Теорія:

Як ти вже знаєш, в українській мові є  38  звуків і 33  літери для передачі цих звуків на письмі.
Чому така різниця між кількістю звуків і букв?
Деякі букви (я, ю, є) позначають два звуки у певних позиціях.

Букви ї, щ завжди позначають два звуки.
 
Буквосполучення дж, дз інколи позначають два звуки, а інколи — один.
 
В українській мові розрізняють тверді приголосні звуки (22) й м'які приголосні (10), голосні звуки (6). Тому звуків більше, ніж букв.
Коли я, ю, є позначають два звуки і коли такого не відбувається?
Букви я, ю, є позначають два звуки [йа],  [йу],  [йе] на початку слова, після голосного, після апострофа, після знака м'якшення.
Приклад:
Яструб [йаструб],  юшка [йушка],  Юлія [йул'ійа],  від'ємний [в’ідйемний],  мільярд [м’іл'йард].
Букви я, ю, є позначають один звук   [а],  [у],  [е] та м'якість (напівпом'якшеність) приголосного, коли стоять після букви на позначення приголосного.
Приклад:
Земля [зеим’л'а],  рюші [р'уш’і],  дятел [д'атеил].
Зверни увагу!
Буква ї завжди позначає два звуки [йі], тому що стоїть або після голосного, або на початку слова: їхати [йіхати], колії [колійі].

Якщо літера ї займає позицію після приголосних, то за орфографічним правилом перед нею слід ставити апостроф і позначати  попередній звук як твердий: [п'ідйізд] під'їзд, [п’ірйіна] пір’їна.
Що потрібно знати про букву щ?
Буква щ завжди позначає два звуки [шч]: щур — [шчур].
Для чого слугує знак м'якшення?
Буква ь  не позначає звук, а слугує тільки для пом'якшення попереднього приголосного: корабель [корабел'].
Коли дж, дз позначають два звуки і коли один?
Слід розрізняти звуки [дж], [дз], [дз'], які на письмі передаємо буквосполученням дж, дз, і збіг приголосних [д] і [ж], [д] і [з] на межі префікса і кореня.
  
Порівняймо: 1. Джміль  [дж'м’іл'],  дзвонити [дзвонити]; 2. Віджим  [в'іджим], підземка  [п'ідземка]. 
 
У першому випадку  [дж],  [дз] є частиною кореня, тому позначає один звук.

У другому —  [д] є частиною префікса, а [ж] і  [з]— частиною кореня, тому позначає два звуки.