Теорія:

Як пишемо
У кінці префіксів \(роз-\), \(без-\), \(через-\), незалежно від вимови, завжди пишемо букву \(з\): розсипати, розженеться, безхребетний, безкраїй.
Зверни увагу!
\(Без\), \(через\)  можуть бути й прийменниками.
 
Синоптики обіцяють цілий тиждень без дощу. Допоміг переступити бабусі через поріг.
Для милозвучності й полегшення вимови між префіксом  \(роз-\) та коренями, що починаються кількома приголосними, з’являється голосний звук \([і]\). Тоді вживаємо префікс \(розі-\): розігнати, розірвати.
Зверни увагу!
Інколи в словах відбувається збіг приголосних: роззиратися, роззутися, безземельний, беззвучний, беззубий.
Як вимовляємо
  • Кінцевий приголосний у префіксах   \(роз-\), \(без-\), \(через-\) перед глухим  вимовляємо дзвінко (у повільному темпі мовлення): розкиснути [розки́снути], безсердечний [беизсеирде́чний].
  • Кінцевий приголосний у префіксах   \(роз-\), \(без-\), \(через-\) перед глухим  вимовляємо  глухо (у швидкому темпі): розкиснути [роски́снути], безсердечний [беисирде́чний].
     
  • Кінцевий приголосний у префіксах  і прийменниках  \(роз-\), \(без-\), \(через-\) перед шиплячими \([ж]\), \([ч]\), \([ш]\) вимовляємо як \([ж]\), \([ч]\), \([ш]\): розжитися [рож: и́тис'а], безчесний  [беишче́сний], через шпаринку  [че́реиш:пари́нку].