Теорія:

Омоніми
Слова, однакові за звучанням, але зовсім різні за значенням, називаються омонімами.
Приклад:
Око (орган зору) — око (давня міра ваги). Вити (протяжно голосити) — вити (сплітати щось).
Відмінності між омонімами і багатозначними словами
Зверни увагу!
Потрібно розуміти різницю між багатозначними словами й омонімами
Багатозначні слова пов'язані між собою спільним прямим значенням.  
 
Багатозначні слова є спільнокореневими.
 
До багатозначних слів можна підібрати загальний синонімічний ряд.
Приклад:
Слово тінь має значення «темний відбиток на чому-небудь від предмета, освітленого з протилежного боку», «місце, закрите чим-небудь від променів сонця, сяйва місяця або іншого джерела світла», «темрява, морок» та ще п'ять значень, які об'єднані спільним тлумаченням — «місце або предмет, що знаходяться за межами досяжності джерела світла». Синоніми: темрява, холодок, затінок, морок.
Омоніми не пов’язані між собою будь-яким загальним значенням. 
Омоніми мають різні корені, що збігаються тільки за формою написання. 
 
Омоніми не мають спільних синонімів. 
Зверни увагу!
Найпростіше омонім можна визначити так: підберіть до слова, яке аналізується, синонімічний ряд. Якщо не вийде – перед вами точно омонім.
 
Лава (дошка на стояках, на яку сідають) — лава (розплавлена маса); порох (пил) — порох (вибухова речовина) — спільних синонімів немає.
Існують омоніми повні і неповні. До повних відносимо слова, що є омонімами незалежно від форми слова: чайка (птах) — чайка (човен), коса (знаряддя праці) — коса (заплетене волосся). Неповні стають омонімами лише тоді, коли одне або обидва слова набувають певної форми чи в поєднанні з іншими словами: брати (дієслово у неозначеній формі) — брати (родичі); сонце (світило) — сон це (поєднання іменника й частки), Мишко (скорочено від Михайло) — мишко (звертання до миші). Інколи значення омоніма можна розрізнити за наголосом: Ірис (квітка) — ірИс (цукерки), зАмок (укріплення) — замОк ( пристрій для замикання чогось).
Зверни увагу!
Омоніми можуть належати до різних частин мови: іменник + іменник, іменник + дієслово, іменник + частка тощо. 
Омоніми здебільшого вживаються в художній літературі, народній творчості, в розмовно-побутовому мовленні. Ними послуговуються для створення дотепних висловів, каламбурів.
Приклад:
Погана та мати, що не хоче дитя мати (Народна творчість). Був холодний місяць лютий, лис ходив голодний, лютий (Г. Чорнобицька).