Теорія:

Пароніми – це слова схожі  (не однакові) за звучанням, але різні за значенням і написанням. Пароніми зазвичай належать до однієї частини мови, можуть об’єднуватися в ряди з різною кількістю слів на основі  подібності.
 
Своєрідність паронімів у тому, що вони мають і вимову, і написання подібні,  проте не тотожні. Такі слова можуть відрізнятися однією чи двома буквами у корені, різними префіксами та суфіксами.
Приклад:
Виборний — виборчий
 
Виборний — який визначається або обирається голосуванням: виборна посада.
 
Виборчий — пов'язаний із виборами, із місцем, де відбуваються вибори, з правовими нормами виборів: виборча дільниця, виборчий бюлетень, виборче право.
Зверни увагу!
Паронімами можуть бути іменники (адресат — адресант, адрес — адреса), прикметники (авторитетний — авторитарний), прислівники (мимохідь — мимохіть), дієслова (позичати — запозичати).
Пароніми є основою для створення жартів, загадок, каламбурів.
Приклад:
Прийомний син барона був баран (Ліна Костенко).
Правильно визначити тлумачення слів допоможуть словники паронімів, тлумачні словники та словники іншомовних слів, адже чимало паронімів є запозиченими.
В українській мові  Словник паронімів української мови Д.Г.Гринчишина та О.А.Сербенської (К., 1986) є найповнішим зібранням паронімів.