Теорія:

Синоніми й синонімічні гнізда
Синоніми (від грец. synonymos — однойменний) — це слова, що по-різному звучать, але близькі за значенням. Вони відрізняються відтінками значення, стилістичним забарвленням, можливістю поєднання з іншими словами або можуть бути тотожні за значенням. 
Синоніми часто зустрічаються в усній народній творчості. 
Приклад:
Талановитий — обдарований, геніальний; хиба — вада, недолік, ґандж. 
Рече-промовляє, плаче-голосить, рабство-неволя. 
Зверни увагу!
Синоніми використовують у всіх стилях мовлення: науковому, офіційно-діловому, художньому, розмовному, публіцистичному. Але не всі слова із синонімічного ряду доречні у кожному зі стилів:  мовити, промовляти, ректи, верзти, балакати, базікати, теревенити характерні для художнього, розмовного, частково для публіцистичного, говорити є стилістично нейтральним, тобто вживаємо у всіх стилях.
Існують абсолютні синоніми, які не мають відмінностей у значенні: століття — вік; процент — відсоток; аплодисменти - оплески.
Зверни увагу!
Українська мова володіє багатим словником для  вираження найменших відтінків значень. Невиправдане використання слів іншомовного походження утруднює спілкування, засмічує мовлення, стає причиною міжмовного суржику. Запозичені слова вживаємо лише у їх прямому значенні, а для багатьох понять українська мова має відповідники: фонтан — водограй, фотографія — світлина, ґаджет — пристрій, еквівалент — відповідник. 
Синонімічне багатство мови передусім свідчить про її красу, можливості передавати всі відтінки значень слів та емоційно-експресивне забарвлення.  
«Багатство синонімів — одна з питомих ознак багатства мови взагалі», — наголошував М. Рильський.
Приклад:
Завірюха — метелиця, хуртовина, курява, віхола, буран, заметіль, пурга, хуга, сніговій, сніговійниця, поземка, пороша, хиза, охиза, хурія, хурдига, хурделиця, шквиря, зав'юга, завія, кура, хвижа, хвища.
Декілька синонімів, що мають одне спільне значення, називаються синонімічним рядом. Ряд має одне стрижневе, опорне слово, що виражає найзагальніше значення й не має стилістичних відтінків. Воно  об'єднує навколо себе інші стилістично забарвлені синоніми: ходити — крокувати (уро­чисто), марширувати (в шерензі), поспішати (швидко), плентатися (повільно); стійкий — міцний, непохитний (ду­же стійкий); сміятися — реготати (голосно сміятися), хихикати (неприємно сміятися); безжалісний — без­сердечний (нечутливий до чужого болю), жорстокий (дуже безжалісний). У синонімічних словниках реєстрове слово – це і є опорне слово, яке оточене синонімічним гніздом.
Найвідомішими є такі спеціальні словники:
Короткий словник синонімів української мови П.М.Деркача, 1960 – досліджено 4280 рядів;
Практичний словник синонімів української мови С.Караванського, 1993 – близько 15 тис. синон.рядів;
Словник фразеологічних синонімів М.П.Коломійця і Є.С.Регушевського, 1988 – понад 300 синон.рядів;
Російсько-український словник синонімів за ред. М.М.Пилинського, 1995;
академічний Словник синонімів української мови у 2-х томах, 2000 – містить 9200 синон.рядів;
Словник синонімів української мови Л.М.Полюги, 2001.
 
Синоніми є лексичними засобом зв'язку речень у тексті. Таким чином досягається жвавість і яскравість висловлювання.
Приклад:
1. Потім я згадав про Славка і поглянув туди, де мав знаходитись музика. 2. Потім, озирнувшись, я побачив, що Люська на вершечку піраміди захиталась і вчепилась для рівноваги Юркові в волосся. Хлопець змахнув руками і вдарив по носі Толика. (Я. Стельмах).
Явище синонімії є базою для багатьох художніх тропів: тавтології (повторення того самого або спільнокореневих слів: дивився-дивився, волити волю), перифрази (опису предмета через характерну ознаку: майстер пензля — художник), евфемізму (заміни грубого слова на милозвучне: баба — літня жінка), плеоназму (уживання двох однакових за значенням слів: переважна більшість). Не всі вони виправдані у мовленні. Детально ти вивчатимеш їх у старших класах.