Прийменник — це незмінна службова частина мови, що виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у реченні і разом із ними вказує на час, місце, причину, мету, напрям дії. Сама назва цієї частини мови означає «при іменнику — прийменник».
Приклад:
До столу, на галявині, через негоду, перед уроком, від себе, по гриби, поміж дерев, серед них.
Сполучник — це незмінна службова частина мови, що слугує для поєднання, сполучення однорідних членів речення і частин складного речення.
Приклад:
Фрукти й овочі; не сьогодні, а завтра; низький, але міцно збудований. Щоб не плакать, я сміялась (Леся Українка).
Решта службових слів — частки, які додають словам відтінків значень (ходи-но, майже всюди, лише тепер зрозумів), надають заперечного значення (ні з ким не залишуся, ані в кого). За допомогою часток також утворюють граматичні форми слів (нехай скаже, сказала б).
Зверни увагу!
Усі прийменники й сполучники пишемо окремо від інших слів! Частки пишемо разом, окремо, з дефісом.
Приклад:
По воду, серед лісу, через них; і туди, і сюди, щоб допомогти, синій або зелений; не знати, ні з ким, абикуди, деколи, коли-небудь.