Іменник — самостійна частина мови, яка відповідає на питання хто? що? і вказує на предмет, явище чи істоту. Іменник змінюється за відмінками й числами, а також належить до певного роду.
Приклад:
Година (однина) — години (множина); вікно, вікна, вікну, вікном, у вікні; горище (середній рід), гора (жіночий рід), рівчак (чоловічий рід), плакса (спільний рід).
Зверни увагу!
Також бувають іменники — власні й загальні назви, істоти й неістоти: кіт (загальна назва) Степан (власна назва), сусідка (загальна назва) Марія (власна назва); олень, друг, лікар (істота), журнал, мудрість, граблі (неістота).
Прикметник — самостійна частина мови, яка відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї? і вказує на ознаку чи властивості предмета. Прикметник може змінюватися за родами, числами й відмінками. Ця частина мови допомагає збагатити мовлення, зробити його яскравим та насиченим.
Приклад:
Осінній день (чоловічий рід, однина), осіння пора (жіночий рід, однина), осіннє сонце (середній рід, однина), осінні гриби (множина). Земний, земного, земному, на земній.
Дієслово — самостійна частина мови, яка відповідає на питання що робить? що робив? що робитимуть? і називає дію чи стан предмета. Дієслово має теперішній, минулий і майбутній час, однину й множину. У минулому часі дієслова змінюються за родами.
Приклад:
Ходить (теп. час, одн.), ходив, ходила, ходило (мин. час, одн.), ходитиме (майб. час, одн.), ходять, ходили, ходитимуть (множина).
