Для зв’язку з іншими словами у реченні іменники змінюють своє закінчення.
Така зміна називається відмінюванням, або змінюванням за відмінками.
В українській мові сім відмінків, кожен із яких відповідає на певне питання:
Називний (Н. в.) — Хто? Що?
Родовий (Р. в.) — Кого? Чого?
Давальний (Д. в.) —Кому? Чому?
Знахідний (3. в.) — Кого? Що?
Орудний (Ор. в.) — Ким? Чим?
Місцевий (М. в.) — На кому? На чому?
Кличний (Кл. в.) — іменники виступають звертанням.
Називний (Н. в.) — Хто? Що?
Родовий (Р. в.) — Кого? Чого?
Давальний (Д. в.) —Кому? Чому?
Знахідний (3. в.) — Кого? Що?
Орудний (Ор. в.) — Ким? Чим?
Місцевий (М. в.) — На кому? На чому?
Кличний (Кл. в.) — іменники виступають звертанням.
Кличний відмінок виражає звертання, він не пов'язується з іншими словами за допомогою запитання і не виступає членом речення.
При звертанні не запитується хто? що? кого? чого?, а вказується на особу формою займенника ти (ви) в будь-якому випадку:
У множині форма кличного відмінка збігається з формою називного відмінка: сестри, брати.
Приклад:
Сергію, тобі пора вже іти до школи; Марино, а уроки ти зробила?
Іменники відмінюються в однині й множині.
Називний відмінок однини є початковою формою іменника. Він виступає формою вираження підмета, що відповідає на питання: хто? що?: корова, місто.
Називний і кличний відмінки — прямі.
Решта відмінків — непрямі.
Схема визначення відмінка іменника:
1. Знайди у реченні слово, з яким пов’язаний іменник;
2. Від цього слова постав питання до іменника, відмінок якого визначається;
3. За питанням визнач відмінок іменника.
ЦІКАВО!
Учні в Естонії й Фінляндії, вивчаючи рідну мову, повинні запам’ятати 14 відмінків, в Угорщині — 22. Чемпіон за кількістю відмінків — мови народів Дагестану — понад 50 відмінків. А ось у китайській мові жодних відмінків узагалі немає: відносини між словами передаються за допомогою службових частин мови.