Теорія:

Подвоєння букв у загальних і власних назвах іншомовного походження.
У загальних назвах іншомовного походження приголосні зазвичай не подвоюються:
Приклад:
грип, група, гун (гуни), сума, фін (фіни).
Зверни увагу!
Подвоєння зберігається в загальних назвах слів-винятків:
аннали, бонна, брутто, нетто, ванна (ванний), мадонна, манна (манний), мотто, панна, пенні, тонна, білль, булла, вілла, мулла, дурра, мірра.
При збігу однакових приголосних префікса й кореня подвоєний приголосний маємо, якщо в мові вживається слово без префікса:
Приклад:
імміграція (міграція), інновація (новація), ірраціональний (раціональний).
Зверни увагу!
Якщо непрефіксальне слово своїм змістом далеко відходить від префіксального (нотація — анотація, конотація), приголосний не подвоюється на письмі.
Подвоєні приголосні зберігаються в географічних, особових та власних назвах:
Приклад:
Голландія, Марокко, Міссурі, Яффа; Джонні, Шиллер.
Зверни увагу!
Такі слова, як Дікенс, Дікінсон, де в оригіналі є сполучення ck на позначення звука К, тепер пишемо з одним К.
Подвоєні приголосні зберігаються й в усіх похідних словах:
Приклад:
андоррський (Андорра), марокканець (Марокко), яффський (Яффа).