Стан дієприкметників
Дієприкметники бувають активні та пасивні.
Активні дієприкметники виражають ознаку предмета за дією, яку він сам виконує: квітучі поля (поля, що квітують), дозрілий плід (плід, що дозрів).
Пасивні дієприкметники виражають ознаку предмета за дією, яку виконує над ним інший предмет чи особа: розв'язана задача (задача, яку хтось розв'язав), пошитий костюм (костюм, який хтось пошив).
Зверни увагу!
Як бачимо на прикладах, кожне словосполучення з дієприкметником можна перебудувати у словосполучення з дієсловом.
Творення дієприкметників
Як активні, так і пасивні дієприкметники творяться від дієслів.
Зверни увагу!
Слід пам'ятати, що дієприкметники доконаного виду творяться від дієслів доконаного виду, а дієприкметники недоконаного виду — відповідно від недоконаного виду дієслів.
Активні дієприкметники утворюємо так:
- теперішній час — від основи теперішнього часу дієслів недоконаного виду за допомогою суфіксів -уч- (-юч-), -ач- (-яч-): кипіти — киплячий, не в'янути — нев'янучий;
- минулий час — від основи інфінітива дієслів доконаного виду за допомогою суфікса -л-: розімліти — розімлілий, змерзнути — змерзлий.
Зверни увагу!
При творенні активних дієприкметників минулого часу суфікс -ну- основи інфінітива випадає: загуснути — загуслий, розбухнути — розбухлий.
Активні й пасивні дієприкметники відмінюємо за родами, числами й відмінками як прикметники твердої групи: квітучі сади, висохле озеро, зволожена шкіра, вкрите дитя.
Уживання активних дієприкметників
Зверни увагу!
Активних дієприкметників теперішнього часу в українській мові мало, їх переважно вживають як терміни (блукаючий нерв, летюча миша, горючі сланці), а також у художньому стилі:
Тихо, журливо кива головою, віттям плакучим верба (Леся Українка).
Не бійся гостя сидячого, а бійся стоячого (Нар. творчість).
Здалеку долітають завмираючі гуки музики (І. Нечуй-Левицький).
Очима перебігав він квітучі поля округи (Марко Вовчок).
Тихо, журливо кива головою, віттям плакучим верба (Леся Українка).
Не бійся гостя сидячого, а бійся стоячого (Нар. творчість).
Здалеку долітають завмираючі гуки музики (І. Нечуй-Левицький).
Очима перебігав він квітучі поля округи (Марко Вовчок).
Допускається використання окремих дієприкметників, що перейшли в прикметники чи іменники й утратили дієслівні ознаки: сидяча робота, родючі землі, лежачий хворий.
Форм на зразок танцюючий, питаючий, вітаючий в українській мові немає. Активні дієприкметники вживають у сучасній мові обмежено.
Форм на зразок танцюючий, питаючий, вітаючий в українській мові немає. Активні дієприкметники вживають у сучасній мові обмежено.
Замість них рекомендовано використовувати:
- іменник: наглядач, початківець, працівник (не наглядаючий, не початкуючий, не працюючий);
- складний іменник: компанія-лідер (не лідируюча компанія);
- прикметник: охочий, пояснювальний, каральний (не бажаючий, не пояснюючий, не каральний);
- описову конструкцію: той, що тримає; той, що висаджує (не тримаючий, не висаджуючий);
- синонім: чинне законодавство (не діюче законодавство);
- словосполучення з відповідним змістом: з повагою до вас (не поважаючий вас).
Зверни увагу!
Суфікси -ш(ий), -вш(ий), -вш(ийся) в українській мові для творення дієприкметників не використовуються: не посинівший, а посинілий; не висохший, а висохлий; не розчервонівшийся, а розчервонілий.
