Дієслівні форми на -но, -то — це незмінювані форми дієслова, що виражають результат дії, виконаної невідомою або неназваною особою.
Приклад:
Кімнату пофарбовано в зелений колір. Інформацію поширено в ЗМІ. Малюнок виконано олівцем.
Ці форми в реченнях виступають у ролі головного члена у формі присудка: Я збагнула, що забуття не суджено мені (Леся Українка).
У таких реченнях немає підмета, тобто вказівки на виконавця, а зосереджено увагу на результаті дії.
У таких реченнях немає підмета, тобто вказівки на виконавця, а зосереджено увагу на результаті дії.
Дієслівні форми на -но, -то творимо від пасивних дієприкметників за допомогою суфікса -о: зірваний → зірвано, прочитаний → прочитано, забутий → забуто.
Приклад:
Стороннім вхід заборонено. Палити заборонено. Порядок денний оголошено. Відвідувачів попереджено про заборону фото- та відеозйомки. Ой у полі жито копитами збито.
Зверни увагу!
Дієслівні форми на -но, -то зосереджені на називанні дії, виконаної кимось невідомим, тому вводити в речення виконавця у формі іменника-істоти чи займенника в орудному відмінку є грубою помилкою. Тут не може бути питання ким? Зважаючи на неприродність подібних пасивних синтаксичних конструкцій для сучасної української літературної мови, рекомендовано замість них уживати двоскладні речення з підметом, вираженим іменником у називному відмінку, присудком у формі особового дієслова і додатка у формі знахідного.
ПОРІВНЯЙ
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
| Дорогу заасфальтовано робітниками. | Робітники заасфальтували дорогу. Дорогу заасфальтовано. |
Однак у реченнях зі словами на -но, -то можна називати знаряддя дії, до якого ставимо питання не ким?, а чим? Тобто роль додатка виконує іменник-неістота: Дорогу покрито асфальтом.
Бажано уникати вживання пасивних дієприкметників у ролі присудка.
ПОРІВНЯЙ
|
НЕ ВЖИВАЄМО |
УЖИВАЄМО |
| Ця модель авто відкликана з продажу через критичну помилку. | Цю модель авто відкликано з продажу через критичну помилку. |
У сучасному літературному мовленні вживаються дієслівні форми на -но, -то замість пасивних дієприкметників, коли є потреба наголосити на дії, а не на ознаці.
Приклад:
Запланований обсяг робіт виконано. Наш відділ реорганізовано. Рахунок поповнено.
Зверни увагу!
А в реченні Ми втомлені кількаденним переходом через гори доречно вжити саме пасивний дієприкметник, оскільки акцент на ознаку.