Вид і творення дієприслівників
До дієприслівників недоконаного виду належать такі, що означають незакінчену додаткову дію, яка відбувається одночасно з дією, вираженою дієсловом-присудком: І полем, степом ідучи, свого ти сина закриваєш (Т. Шевченко).
Дієприслівники недоконаного виду творяться від теперішнього часу дієслова за допомогою суфіксів -учи (на письмі ще -ючи) для І дієвідміни і -ачи (-ячи) для II дієвідміни.
Для цього досить дієслово поставити в 3-й особі множини теперішнього часу (що роблять?) і -ть замінити на -чи: несуть - ть + чи = несучи, борються - ть + чи(сь) = борючись, гуркотять - ть + чи = гуркотячи.
Дієприслівники доконаного виду творяться від дієслова минулого часу доконаного виду (що зробив?) за допомогою суфікса -ши: сказав + ши = сказавши, приніс + ши = принісши, переміг + ши = перемігши.
На відміну від дієприслівників недоконаного виду, дієприслівники, які належать до доконаного виду, означають завершену додаткову дію: Могутні дуби стоять замислившись.
Час дієприслівника
Дієприслівники теперішнього часу означають додаткову дію, що відбувається одночасно з головною. Дієприслівники минулого часу означають додаткову дію, що передувала головній.
Приклад:
Хлопці самі копали город, садили картоплю, носили воду, в печі палили, готуючи собі їжу. Озирнувшись навсібіч, дівчинка побачила навколо застиглі хвилі кам'яного моря (Є. Гуцало).
Зверни увагу!
Дієприслівники зберігають вид того дієслова, від якого утворені (доконаний: посміхнувся — посміхнувшись; недоконаний: посміхався — посміхаючись).
Дієприслівники завжди закінчуються буквою и: схопивши, втративши, кажучи, пишучи, захворівши.