Пригадай!
Дієслова минулого часу вказують на дію, що відбулася до моменту повідомлення про неї.
Творення дієслів минулого часу
Дієслова минулого часу утворюємо додаванням до основи неозначеної форми суфікса –в у чоловічому роді та суфікса –л- у формі жіночого та середнього роду й у множині: малював, малювала, малювало, малювали.
Зверни увагу!
Основу інфінітива виділяємо в неозначеній формі дієслова після відкидання суфікса –ти: принести.
Деякі форми дієслів минулого часу чоловічого роду утворюються без суфікса, якщо основа неозначеної форми закінчується на приголосний: бігти — біг, нести — ніс.
Зверни увагу!
У дієсловах минулого часу без суфікса відбувається чергування голосних о — і, е — і в корені: могти — міг, стерегти — стеріг.
Особливості творення форми чоловічого роду минулого часу дієслів із суфіксом -ну-
Дієслова із суфіксом -ну-, що означають тривалу недоконану дію, у минулому часі мають паралельні форми.
Приклад:
Мерзнути — мерз, мерзнув; мокнути — мокли, мокнули.
Дієслова із суфіксом -ну-, що мають одноразову чи раптову дію, у минулому часі мають одну форму.
Приклад:
Стрибнути — стрибнув, крикнути — крикнув.
Зверни увагу!
Дієслова в теперішньому часі можуть вживатися замість дієслів минулого часу. У таких реченнях теперішній час надає розповіді більшої експресивності та наближає події минулого до слухачів/слухачок. Іноді на минулий час вказує вжите в реченні вставне слово було.
Іду я вчора вулицею і роздивляюся вітрини магазинів. Було, як опівночі, то й пливуть човни Дніпром та й пристають під старою вербою (Марко Вовчок).
Іду я вчора вулицею і роздивляюся вітрини магазинів. Було, як опівночі, то й пливуть човни Дніпром та й пристають під старою вербою (Марко Вовчок).