Загальне значення
Початкова форма дієслова має назви: інфінітив, неозначена форма дієслова. У системі форм дієслова вона посідає особливе місце.
Неозначена форма дієслова (інфінітив) — початкова незмінна форма дієслова, що називає дію або стан предмета узагальнено, не вказуючи ні на особу, ні на час, ні на число. Відповідає на питання що робити? що зробити?: вважати, гортати, спостерігати.
Дієслово в неозначеній формі завжди має суфікс -ти (-ть), після якого може стояти суфікс (постфікс) -ся (-сь). Суфікс -ть характерний для поезій, пісень, розмовного стилю.
Приклад:
Люди, люди! Я ваш брат, я для вас рад жити. Лиш боротись — значить жить… (І. Франко) Щоб жить — ні в кого права не питаюсь (П. Тичина). — Розумна річ! — всі зачали гукать. Послухали Лисичку і Щуку кинули — у річку (Л. Глібов).
За правилами милозвучності вживаємо суфікс -ся, якщо наступне слово починається з приголосного. Якщо ж наступне слово починається голосним, уживаємо суфікс -сь: милуватися Карпатами, милуватись океаном.
Зверни увагу!
Дієслово в неозначеній формі не має закінчення, тільки суфікс!
Синтаксична роль
Синтаксичні функції інфінітива різноманітні. Неозначена форма дієслова може виконувати роль будь-якого члена речення.
Приклад:
(Що?) Вчитися — ось наше завдання (підмет).
Ми (що робимо?) прагнемо сумлінно вчитися (дієслівний присудок).
Батьки веліли (що?) добре вчитися (додаток).
Моє бажання (яке?) вчитися порадувало батьків (означення).
Ми приїхали (з якою метою?) сюди вчитися (обставина).
Ми (що робимо?) прагнемо сумлінно вчитися (дієслівний присудок).
Батьки веліли (що?) добре вчитися (додаток).
Моє бажання (яке?) вчитися порадувало батьків (означення).
Ми приїхали (з якою метою?) сюди вчитися (обставина).