До службових частин мови належать неповнозначні слова, які не називають предмет, його ознаку чи дію, а тільки вказують на відношення між ними. До службових частин мови належать прийменник, сполучник, частка.
Їх роль у мові — це вираження різних відношень між словами (прийменники), між словами і реченнями (сполучники) або ж вираження різних відтінків (частки).
Характерні ознаки службових частин мови:
- не відповідають на питання;
- не називають предметів, ознак, дій, кількості й не мають лексичного значення;
- не мають властивих самостійним частинам мови морфологічних ознак;
- не змінюють своєї форми;
- не бувають членами речення, хоча можуть входити до складу головних і другорядних членів речення: Не вчи вченого їсти хліба печеного. Біля мене стояла дівчинка в зеленому капелюшку. Виконай це завдання до п'ятниці. На городі росла тільки груша.
- не відповідають на питання;
- не називають предметів, ознак, дій, кількості й не мають лексичного значення;
- не мають властивих самостійним частинам мови морфологічних ознак;
- не змінюють своєї форми;
- не бувають членами речення, хоча можуть входити до складу головних і другорядних членів речення: Не вчи вченого їсти хліба печеного. Біля мене стояла дівчинка в зеленому капелюшку. Виконай це завдання до п'ятниці. На городі росла тільки груша.
Приклад:
Прийменники: у, на, до, над, від, біля, з-за, з-над, поміж, протягом, задля, попри, завдяки, через тощо.
Сполучники: і, й, та, а, але, що, щоб, як, який, чий, котрий, де, хто, куди, тому що, дарма що, хоч, мов тощо.
Частки: будь-, -небудь, казна-, хтозна-, бозна-, аби-, де-, -сь, чи-, що-, як-, чим, так, еге, егеж, атож, аякже, ось, от, це, то, он, ген, онде, навіть, тільки, лише тощо.