Про безособові речення
Безособовими називають односкладні речення з головним членом у формі присудка, який означає процес, дію, стан, що не мають виконавця або відбуваються незалежно від нього. У таких реченнях не може бути підмета.
Приклад:
Намело снігу. Немає ні смутку, ні горя. Треба ставити перед собою реальну мету.
Безособові речення вживаються переважно в художньому й розмовному стилях. Вони повідомляють про явища природи, світу, фізичний і психічний стан людини, можливість/неможливість дії, відсутність кого- або чого-небудь.
Синтаксичні синоніми
Іноді безособові речення є синонімічними до двоскладних. Вони використовуються з метою урізноманітнити мовлення. У безособових реченнях дія і стан мисляться незалежно від виконавця.
| Двоскладні | Односкладні |
Пахне конвалія. Вода залила все навкруги. Будинок уже прибраний. | Пахне конвалією. Все навкруги залило водою. Будинок уже прибрано. |
Зверни увагу!
Слід відрізняти односкладні безособові речення з головним членом, вираженим сполученням прислівника й інфінітива, від двоскладних, у яких інфінітив виконує роль підмета. Звертай увагу на порядок слів: якщо спочатку йде інфінітив, а потім — прислівник, тоді це двоскладне речення. І навпаки: у безособових реченнях першим ітиме прислівник, а другим — інфінітив.
ПОРІВНЯЙ:
Правду легко говорити — безособове.
ПОРІВНЯЙ:
Правду легко говорити — безособове.
Говорити правду легко — двоскладне.
Способи вираження головного члена в безособових реченнях
