Теорія:

Неозначено-особовими називаються речення, у яких головний член у формі присудка означає дію, що її виконує або виконувала невизначена особа.
Приклад:
Хлопцеві оголосили догану (Л. Тендюк).

Його не розуміють (Л. Тендюк).
Способи вираження головного члена:
  • дієслово у формі 3-ої особи множини  теперішнього чи майбутнього часу дійсного способу: Удома від такої звістки зрадіють;

  • дієслово минулого часу дійсного способу у формі множини: Тобі допомогли виконати це завдання.
Зверни увагу!
Лайфхак. Підставляємо як підмет займенник вони (іменник люди) — речення неозначено-особове: Про цей дуб розповідають багато легенд. — Про цей дуб (вони, людирозповідають багато легенд.
Неозначено-особові речення виступають стилістичними синонімами двоскладних. Двоскладні речення означають дію й конкретного її виконавця.  Неозначено-особові речення використовують замість двоскладних тоді, коли дія, позначена головним членом у формі присудка, стосується багатьох осіб, кількість і склад яких не можна й не потрібно встановити. У таких реченнях увага зосереджена на події, факті, а не на виконавцеві.