Узагальнено-особовими називаються односкладні речення, головний член яких означає дію, що стосується будь-якої особи в будь-який період часу. Такі речення є повними.
Приклад:
Дерево пізнають за плодами. За двома зайцями поженешся — жодного не впіймаєш.
Способи вираження головного члена у формі присудка:
- дієслово у формі 2-ої особи однини теперішнього чи майбутнього часу дійсного або наказового способу: На кожен роток не накинеш платок;
- дієслово у формі 1-ої або 3-ої особи множини: У чужий монастир зі своїм статутом не ходять. Що маємо, не дбаємо, а втративши, плачемо;
- дієслово у формі чоловічого роду минулого часу: Заблукав між трьох сосон.
Зверни увагу!
Як бачимо, способи вираження головного члена узагальнено-особового речення схожі зі способами вираження головних членів означено-особових та неозначено-особових речень. Але, на відміну від них, узагальнено-особові використовуються для образного формулювання суджень, міркувань, досвіду людей. Тому вони набули поширення в прислів'ях, приказках, загадках, байках, рецептах, інструкціях. Висловлювання видатних людей, що стали афоризмами, також відносимо до узагальнено-особових речень.
Бери вершину і матимеш середину (Г. Сковорода).