Однорідні члени речення — це рівноправні члени речення, що відповідають на одне й те саме запитання, стосуються одного члена речення й виконують однакову синтаксичну роль. Вони є ускладнювальним елементом у простому реченні.
Приклад:
Хлющать дощі — і (де?) тут, і (де?) вдалині (Г. Кирпа).
На колінах у нього лежав (що?) зшиточок і (що?) олівець (Н. Кибальчич).
Однорідні члени речення поєднуються сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв'язком. Залежно від типу зв'язку ставимо або не ставимо розділові знаки. Схематично однорідні члени речення позначатимемо так: \(О\).
Приклад:
Сполучниковий \(О\) і \(О\): Прийшли лемки у крисанях \(і\) принесли місяць круглий (Б.-І. Антонич).
Безсполучниковий \(О\), \(О\): Найкраще, найдосконаліше людина має володіти, звичайно, рідною мовою (Б. Антоненко-Давидович).
Змішаний \(О\), \(О\), \(О\) й \(О\): З рідною мовою мають-бо зв'язок найдорожчі спогади про перше слово, про затишок батьківської хати, веселий гомін дитячого товариства \(й\) тихий шелест листя старої верби (Б. Антоненко-Давидович).
Однорідні члени речення завжди виражаються однією частиною мови.
Приклад:
НЕПРАВИЛЬНО: За хвилину почулися (що?) чиїсь кроки (ім.) й що різко (що роблять?) стукають (дієсл.) у двері.
ПРАВИЛЬНО: За хвилину почулися (що?) чиїсь кроки (ім.) й (що?) різкий стукіт (ім.) у двері.
За будовою однорідні члени речення бувають непоширені (виражені одним повнозначними словом) і поширені (кілька повнозначних слів).
Приклад:
Щоб бачити його обличчя, Ніно мусив задирати вгору свій кругленький видок з кирпатим носиком (поширене) та розумними дитячими карими очима (поширене) (Н. Кибальчич).
Зверни увагу!
Не є однорідними членами:
- повторювані слова: Дощику, дощику, перестань, перестань (Нар. творчість). Ідуть вони, їдуть... (Н. Кибальчич).
- повторювані однакові форми слів, об’єднані частками не, так: робити так робити, стрибає не настрибається.
- стійкі словосполучення з парними сполучниками і…і, ні…ні: ні слуху ні духу, ні пава ні ґава, і сміх і гріх, і сяк і так, і вдень і вночі тощо.
- два однакові за формою дієслова, одне з яких позначає дію, а друге — її мету: піду прогуляюсь.
- слова, які хоч і поєднані сурядним сполучником, проте відповідають на різні запитання: (хто?) Ніхто й (коли?) ніколи не зустрічав мене так радо.
Сполучник можна випустити, і речення не втратить змісту: Ніхто ніколи не зустрічав мене так радо.
