Реченням називається граматично та інтонаційно оформлена синтаксична одиниця, що є засобом формування, вираження й повідомлення думки.
- розповідні, у яких про когось або про щось розповідається;
- питальні, у яких про когось або про щось запитують;
- спонукальні, у яких спонукають до дії.
За емоційним забарвленням речення поділяють на:
- окличні
Приклад:
Здрастуй, рідна школо!
- неокличні
Приклад:
Це був ясний день.
За будовою речення поділяються на:
- прості
- складні.
Просте речення має в своєму складі одну граматичну основу, виражену сполученням підмета й присудка або лише одним головним членом.
Приклад:
Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає.
Наука для людини —як сонце для життя (Нар.тв.).
У складному реченні є дві і більше граматичних основи.
Приклад:
Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить (Нар. тв.).
Зверни увагу!
Прості речення можуть бути двоскладними і односкладними, поширеними й непоширеними, повними й неповними, ускладненими й неускладненими.
Граматичною основою речення є підмет і присудок.
За структурою граматичної основи речення поділяються на:
- односкладні
Приклад:
Сном не прогодуєшся (Нар. тв.)
- двоскладні
Приклад:
Сичі в гаю перекликались…(Т. Шевченко).
За наявністю або відсутністю другорядних членів речення поділяють на:
- поширені
Приклад:
Шуміла калина край дороги.
- непоширені
Приклад:
Зійшло сонце.
Просте речення може бути повним і неповним.
Повними називаються речення, у яких наявні всі головні та другорядні члени речення, необхідні для завершеності будови й повноти вираження значення
Приклад:
В чагарниках низькорослих акацій посвистували червоногруді снігурі (Ю. Збанацький).
Неповними називаються такі речення, у яких пропущений головний або другорядний член речення, зрозумілий із контексту або ситуації мовлення
Приклад:
Хвилини здаються тоді за години, години — за дні, дні — за роки (П. Мирний).
Просте речення може бути неускладненим або ускладненим однорідними членами, звертаннями, вставними словами, словосполученнями та реченнями, відокремленими членами речення.