Тире між підметом і присудком ставиться:
1. Якщо обидва головні члени речення виражені іменниками
або кількісними числівниками у називному відмінку:
Природа — наймудріший співрозмовник, рівного їй нема (Є. Гуцало).
Три рази по три — дев'ять.
 
2. Якщо підмет і присудок або один із цих членів виражений інфінітивом
Жити — Вітчизні служити. Завдання молоді — вчитися.

3. Якщо присудок, виражений іменником у називному відмінку або інфінітивом, приєднується до підмета за допомогою слів це (це є), оце, то, ось, (це) значить:
Коровай — то щедрість нив (М. Костін).
 
4. При підметі, вираженому займенником для смислового та інтонаційного виділення:
 Янебо. Яполотнище віків (А. Малишко). Це — мій народ (Б. Олійник).
 
Тире не ставиться, якщо:
1. Підмет чи присудок виражені особовим або питальним займенником: 
Він запеклий мисливець (Ю. Збанацький).
 
2. До складу присудка входять сполучники як, ніби, мов, немов, неначе:
На гіллі рясному цвіт немов сніжинки (В. Сосюра).
 
3. Перед присудком, вираженим іменником, стоїть частка не:
Серце не камінь
 
4. Перед присудком є другорядний член речення, що відноситься до нього:
Хліб  усьому голова (Нар. тв.).
 
5. Присудок виражений прикметником або присвійним займенником:
 З усіх утрат втрата часу найтяжча (Г. Сковорода).
 
Зверни увагу!
Тире між підметом і присудком може як ставитися, так і не ставитися:
 
Пшениця — руса. Житотемно-русе(Є. Гуцало).
  
Я не окраїна, я не руїна, я — Україна, я — Україна! (Т. Домашенко).
  
Це  справжнє чудо. Це — земля(П. Перебийніс).
 
А тільки Дніпро там — як море (Р. Іваненко).
 
Тире ставиться за наявності логічно наголошеного присудка чи підмета та паузи між ними.