Зв'язок підмета й присудка має свої особливості.
Здебільшого форми роду й числа присудка залежать від форм підмета.
Приклад:
Стара вишня росла (ж. р.) край городу. Старе дерево росло (с. р.) край городу.
Підмет виражено сполученням числівника з іменником
Якщо підмет виражений сполученням кількісного чи збірного числівника з іменником, то присудок ставиться:
- в однині, коли увагу зосереджено на кількості виконавців;
- у множині, коли увагу зосереджено на назві виконавців або дії, яку вони виконують.
Приклад:
Двоє альпіністів піднялося на вершину Евересту (акцент на кількості).
Двоє альпіністів піднялися на вершину Евересту (акцент на дії).
Двоє альпіністів піднялися на вершину Евересту (акцент на дії).
Якщо складений підмет означає часовий відрізок (вік людини, кількість років, годин), то присудок ставиться в однині.
Приклад:
Сім літ промайнуло, як день.
Якщо до складеного підмета входить неозначено-кількісний числівник (багато, мало, чимало, трохи тощо) або іменник із значенням кількості (десяток, сотня, третина, половина, частина, більшість тощо), то присудок переважно має форму однини й узгоджується з підметом за родами (у минулому часі).
Приклад:
Чимало студентів пишалося своїм викладачем-винахідником. Більшість присутніх погодилася з думкою голови зборів.
Якщо при складеному підметі стоїть означення у формі множини, то присудок теж має форму множини.
Приклад:
Оті три сосни нагадували про батька.
Підмет виражено іменниками
Якщо підмет виражений словосполученням — іменник у Н.в. + із + іменник в Ор.в. («хтось із кимось»), то присудок має форму множини.
Приклад:
Толя із Сергієм весь день пропадали надворі.
Зверни увагу!
Якщо конструкція «хтось із кимось» поєднана з присудком в однині, то в такому реченні підмет простий.
Гора з горою не сходиться, а людина з людиною зійдеться (Нар. творчість).
При абревіатурах присудок ставиться в тому самому роді й числі, що й головне слово в словосполученні, від якого утворено абревіатуру.
Приклад:
СУМ (Словник української мови) видавався впродовж 1970-1980 рр. видавництвом «Наукова думка».
Якшо підмет виражено невідмінюваною власною назвою іншомовного походження, то присудок узгоджується в роді із загальною назвою.
Приклад:
Мехіко відоме як одне з найдовших міст планети.
Присудок при однорідних підметах
При однорідних підметах присудок переважно має форму множини, якщо він стоїть після підметів.
Приклад:
Івась і Грицько йшли по боках і доглядали овечат (Панас Мирний).
Перед однорідними підметами присудок може мати форму як однини, так і множини.
Приклад:
І відчував грек і печеніг відлуння кроків князя Святослава (В. Симоненко).
При однорідних підметах, з'єднаних розділовими сполучниками, присудок завжди має форму однини.
Приклад:
Іноді глибоку тишу порушує стукіт дятла чи шерех збитої білкою кедрової шишки (О. Донченко).