Теорія:

Відокремлена прикладка — це іменниковий зворот, який виступає в реченні як різновид означення.
Відокремлюється комами, якщо:
  • стоїть після пояснювального слова, виражається іменником (здебільше власною назвою):
Приклад:
Навкруги чорне страшне море, безодня води і гніву (А.Головко).
  • стосується особового займенника:
Приклад:
Далеко за синім морем на чужій чужині гинули вони, безталанні шукачі щастя (І.Цюпа).
  • стоїть перед пояснювальним іменником і має відтінок обставини:
Приклад:
Чудовий піаніст, Лисенко надзвичайно точно й художньо передав твори Шопена, Шумана, Ліста.
  • приєднується словами або, на ім’я, на прізвище, родом, походженням, на ймення, так званий, як-от, а саме, тобто, або (тобто), чи (тобто), наприклад, зокрема, особливо та ін.:
Приклад:
Людський хлопець, дядька Лева небіж, Лукаш на імення (Леся Українка).
  • приєднується сполучником як і має відтінок причини. Таке відокремлення не залежить від місця прикладки в реченні:
Приклад:
Як сестра, схилилась над тобою невтомна подруга, сувора творчість (М.Рильський).
Не відокремлюються прикладки, які разом зі словом як указують на інші додаткові відтінки або мають значення «в ролі кого, чого»:
Приклад:
Ліс зустрів мене як друга (М.Рильський).
Зверни увагу!
Відокремлені прикладки відділяються тире:
  • якщо вони стоять у кінці речення й перед ними можна, не змінюючи змісту, вставити слова а саме:
Приклад:
У хаті є ще у нього дві дівчини — Домаха й Меланка (У.Самчук).
  • якщо поширені прикладки уже мають у своєму складі розділові знаки:
Приклад:
Мати — ставна, смаглява гречанка, що була ніби старшою сестрою Ользі, — сама ув’язувала вузли, коли дівчата зайшли до хати (О.Гончар).