Другорядні члени речення, які для підсилення їх смислової ролі виділяються в усному мовленні інтонацією й паузами, а на письмі – відповідними розділовими знаками, називаються відокремленими.
Приклад:
В небі, чистім і прозорім, сонце сяє. (М. Рильський)
Це було літом, саме в жнива. (М. Коцюбинський)
Почувши за спиною шелест, вона озирнулась. (С. Васильченко)
Відокремленими бувають другорядні члени, яким властивий відтінок додаткового повідомлення, значення виключення обо виділення тощо. Відокремлені члени речення доповнюють основний зміст речення, виражений іншими членами речення.
Відокремлені уточнювальні члени речення відповідають на питання: а який саме? а як саме? де саме? а коли саме? а що(хто) саме? Вони уточнюють, конкретизують попередні члени речення, звужуючи або обмежуючи їх значення, або виділяються для посилення їхнього змісту і значення, стоять безпосередньо після слова, яке конкретизують.
Приклад:
Деревця молоді, укриті білим пухом, тихенько сплять над Волгою в снігу. (Л. Забашта)
Мандрівник вічний, невблаганний час іде вперед...(Л. Дмитренко)
За функцією і синтаксичною роллю в реченні розрізняють:
- відокремлені означення
Тепла ніч, напоєна степовими пахощами, пропливала над Асканією. (О. Гончар)
Малий, сиджу біля вікна і всього боюсь. (Є. Гуцало)
- відокремлені прикладки
Солов'ї, нічні товариші мої, у сад злетілись до вікна. (П. Воронько)
- відокремлені обставини
Усяка пташечка, радіючи, співала. (Л. Глібов)
Блакитний час, прикинувшись водою, тече в піщаних, чистих берегах. (Є. Гуцало)
- відокремлені додатки
На світі все знайдеш, крім рідної матері. (Народна творчість)
- відокремлені уточнювальні члени речення (будь-який член речення, найчастіше — обставини)
Коло самого дому, під вікнами, росли кущі жовтої акації. (І. Нечуй-Левицький)
Ми, школярі, набираємо взимку свіжих знань у голову. (Ю. Яновський)
Ніч була гаряча, жнив'яна. (І. Нечуй-Левицький)
Зверни увагу!
Відокремлені члени речення вживаються у всіх стилях мовлення, конкретизуючи думку, збагачуючи виразність та образність тексту.