Залежне слово з головним може поєднуватись у словосполученні безпосередньо (мокрим снігом, купа паперу, зачинати жнива) або за допомогою прийменників (збудитися зі сну, побігла від криниці, мокрий від дощу).
1) іменні:
— іменникові: хоробрий воїн, музика смутку, віра в силу;
— прикметникові: страшенно гордий, блідий з переляку;
— займенникові: кожний з них, абикому з присутніх;
— числівникові: до трьох мільйонів, другий за списком;
2) дієслівні: розпитує вчителя, опустити очі, погомоніти перед сном, засипаний травою, повернувши ліворуч;
3) прислівникові: недалеко від села, зовсім непомітно, високо над дахом.
— прикметникові: страшенно гордий, блідий з переляку;
— займенникові: кожний з них, абикому з присутніх;
— числівникові: до трьох мільйонів, другий за списком;
2) дієслівні: розпитує вчителя, опустити очі, погомоніти перед сном, засипаний травою, повернувши ліворуч;
3) прислівникові: недалеко від села, зовсім непомітно, високо над дахом.
Способи зв'язку слів у словосполученні
Залежно від характеру підрядного зв'язку між головними і залежними словами розрізняють три способи зв'язку слів у словосполученні: узгодження, керування і прилягання.Узгодження — такий спосіб підрядного зв'язку між словами, коли залежне слово вживається в тому ж роді, числі, відмінку, що й головне.
У словосполученнях, утворених способом узгодження, в ролі головного слова виступають іменники, займенники, а в ролі залежного — прикметники, дієприкметники, займенники та числівники.
Керування — такий спосіб підрядного зв'язку, при якому залежне слово ставиться в тому відмінку (з прийменником чи без прийменника), якого вимагає головне слово.
Приклад:
допомагати (кому?) матері,
підійшли (до кого?) до нас,
надіятися (на кого?) на себе.
підійшли (до кого?) до нас,
надіятися (на кого?) на себе.
У словосполученнях, утворених способом керування, в ролі головного слова вживаються дієслова, іменники, прикметники, дієприкме тники та прислівники, в ролі залежного — іменники та займенники.
Прилягання — такий спосіб підрядного зв'язку, при якому залежне незмінюване слово поєднується з головним лише за змістом.
Приклад:
прийшли надвечір,
дивиться уважно,
надзвичайно цікавий.
У словосполученнях, утворених способом прилягання, у ролі головного слова вживаються дієслова, прикметники або дієприкметники, у ролі залежного — прислівники, дієприслівники та неозначена форма дієслова.