Залежне слово з головним може поєднуватись у словосполученні безпосередньо (мокрим снігом, купа паперу, зачинати жнива) або за допомогою прийменників (збудитися зі сну, побігла від криниці, мокрий від дощу).
Залежно від того, якою частиною мови виражене головне слово, розрізняються такі типи словосполучень:
1) іменні:
1) іменні:
— іменникові: хоробрий воїн, музика смутку, віра в силу;
— прикметникові: страшенно гордий, блідий з переляку;
— займенникові: кожний з них, абикому з присутніх;
— числівникові: до трьох мільйонів, другий за списком;
2) дієслівні: розпитує вчителя, опустити очі, погомоніти перед сном, засипаний травою, повернувши ліворуч;
3) прислівникові: недалеко від села, зовсім непомітно, високо над дахом.
— прикметникові: страшенно гордий, блідий з переляку;
— займенникові: кожний з них, абикому з присутніх;
— числівникові: до трьох мільйонів, другий за списком;
2) дієслівні: розпитує вчителя, опустити очі, погомоніти перед сном, засипаний травою, повернувши ліворуч;
3) прислівникові: недалеко від села, зовсім непомітно, високо над дахом.
Способи зв'язку слів у словосполученні
Залежно від характеру підрядного зв'язку між головними і залежними словами розрізняють три способи зв'язку слів у словосполученні: узгодження, керування і прилягання.Узгодження — такий спосіб підрядного зв'язку між словами, коли залежне слово вживається в тому ж роді, числі, відмінку, що й головне.
У словосполученнях, утворених способом узгодження, в ролі головного слова виступають іменники, займенники, а в ролі залежного — прикметники, дієприкметники, займенники та числівники.
Керування — такий спосіб підрядного зв'язку, при якому залежне слово ставиться в тому відмінку (з прийменником чи без прийменника), якого вимагає головне слово.
Приклад:
допомагати (кому?) матері,
підійшли (до кого?) до нас,
надіятися (на кого?) на себе.
підійшли (до кого?) до нас,
надіятися (на кого?) на себе.
У словосполученнях, утворених способом керування, в ролі головного слова вживаються дієслова, іменники, прикметники, дієприкме тники та прислівники, в ролі залежного — іменники та займенники.
Прилягання — такий спосіб підрядного зв'язку, при якому залежне незмінюване слово поєднується з головним лише за змістом.
Приклад:
прийшли надвечір,
дивиться уважно,
надзвичайно цікавий.
У словосполученнях, утворених способом прилягання, у ролі головного слова вживаються дієслова, прикметники або дієприкметники, у ролі залежного — прислівники, дієприслівники та неозначена форма дієслова.