Теорія:

Синтаксис — це розділ науки про мову, що вивчає будову та лексико-граматичне значення словосполучень і речень.
Пунктуація — це сукупність правил про вживання розділових знаків.
Словосполучення — це синтаксична одиниця, що утворюється поєднанням двох або більшої кількості повнозначних слів на основі підрядного зв'язку.
За будовою словосполучення складаються з головного і залежного слів.
Головним є те слово, від якого ставиться питання, а залежне відповідає на це питання.
Зверни увагу!
Чим відрізняються словосполучення від слів, сполучень слів і речень?
На відміну від слова словосполучення складається з двох або більшої кількості повнозначних слів і називає не тільки предмет або дію, а й ознаку предмета або дії: у смертельній тривозі, величезний камінь, люблять найбільше, блукає поблизу, зустрітися надвечір.
Сполученнями слів (а не словосполученнями!) називають:
  • поєднання підмета і присудка: біжить Пірат;
  • однорідні члени речення, які не перебувають у підрядному зв'язку: сиділа і слухала; не вгору, а вниз; розум чи досвід;
  • не є словосполученнями фразеологізми: байдики бити, бути напоготові;
  • поєднання іменників та займенників із прийменниками: з пропозицією, до них; дієслова з частками: таки зробив, слухайте ж;
  • складені форми слів: буду навчатись, найбільш здатний.
На відміну від речень словосполучення не виражають закінченої думки й інтонаційно не оформлені.
Вони є лише складовими частинами речень.
Приклад:
Так, у реченні:
Тим часом тягнеться стежкою довга качина низка
виділяються такі словосполучення: тим часом тягнеться, тягнеться стежкою, довга низка, качина низка.
Словосполучення за будовою поділяються на прості і складні.
Прості словосполучення складаються з одного головного і одного залежного слова, не поширені (сміливий вчинок).
Ускладних словосполученнях головне слово поширене іншим словом (героїчний подвиг народу).