Реченням називають граматично та інтонаційно оформлену синтаксичну одиницю, що є засобом формування, вираження й повідомлення думки.
Ознаки речення:
  • змістова та інтонаційна завершеність;

  • ствердження чи заперечення інформації, можливість чи неможливість дії, її реальність чи нереальність;

  • наявність граматичної основи.
 
За метою висловлювання речення поділяють на: 
  • розповідні, у яких про когось або про щось розповідають;
  • питальні, у яких про когось або про щось запитують;
  • спонукальні, у яких спонукають до дії.
За емоційним забарвленням речення поділяють на:
  • окличні: О слово рідне, орле скутий! (О. Олесь)
  • неокличні: Це був ясний день.
За будовою речення поділяють на:
  • прості;
  • складні.
Просте речення має одну граматичну основу, виражену сполученням підмета й присудка або лише одним головним членом.
Приклад:
Наука для людини — як сонце для життя. Ситий голодного не розуміє (Нар. творчість). Будь чесний із собою! Світає. Ранок.
У складному реченні є дві і більше граматичні основи.
Приклад:
Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить (Нар. творчість).
Зверни увагу!
Прості речення можуть бути двоскладними і односкладними, поширеними й непоширеними, повними й неповними, ускладненими й неускладненими.
Граматичною основою речення є підмет і присудок.
За структурою граматичної основи речення поділяють на:
  • односкладні (є тільки один головний член речення, виражений підметом або присудком): Сном не прогодуєшся (Нар. творчість); Тиха зоряна ніч. Люблю малювати море.
  •  двоскладні (є і підмет, і присудок): Сичі в гаю перекликались… (Т. Шевченко)
За наявністю або відсутністю другорядних членів речення поділяють на:
  • поширені (є другорядні члени речення): Шуміла  край дороги  калина.
  • непоширені (немає другорядних членів): Зійшло сонце.
Просте речення може бути повним і неповним.
Повними називають речення, у яких наявні всі головні та другорядні члени речення, необхідні для завершеності будови й повноти вираження значення.
Приклад:
У чагарниках низькорослих акацій посвистували червоногруді снігурі (Ю. Збанацький).
Неповними називають такі речення, у яких пропущений головний або другорядний член речення, зрозумілий із контексту або ситуації мовлення.
Приклад:
Хвилини здаються тоді за години, години — за дні, дні — за роки (П. Мирний).
Просте речення може бути неускладненим або ускладненим однорідними членами, звертаннями, вставними словами, словосполученнями та реченнями, відокремленими членами речення.