Вставними називають такі слова, словосполучення, речення, що виражають ставлення мовця до сказаного, привертають увагу до змісту, повідомляють про джерело інформації.
 
Вставні слова, словосполучення, речення  не є членами речення, вони не пов'язані ні з головними, ні з другорядними членами речення. На письмі виділяємо комою чи комами.
Приклад:
І здавалось, щастя, чарівне, як казка, має над землею райдужним крилом (О. Олесь).
Звертання — це слово чи словосполучення, що називає особу, предмет, явище, до якої звертається мовець. Звертання не буває членом речення. У реченні виділяємо комою, знаком оклику (на початку чи в кінці речення).
Приклад:
Ой сонечку-батечку,
догоди, догоди!
А ти, земле-матінко,
уроди, уроди! (О. Олесь)
 
Дієприслівник разом із залежними від нього словами складає дієприслівниковий зворот.  На письмі дієприслівниковий зворот, який виконує роль обставини,  завжди виділяють комами незалежно від його місця в реченні.
Приклад:
Навесні річка виходить із берегів, затоплюючи луг (Є. Гуцало).  Столітні велетні-дуби, бувало, в бурю і негоду шумлять, дивуючи природу, і ждуть з піснями боротьби (О. Олесь).
Дієприкметниковим зворотом називається дієприкметник із залежними від нього словами. У реченні дієприкметниковий зворот найчастіше є означенням. Детально про розділові знаки тут.
Приклад:
Спалене нічними й ранковими заморозками листя геть облетіло. Горобина, прикрашена  барвистими природними гірляндами, прибрала святкового вигляду (Є. Гуцало).
Однорідні члени речення — це рівноправні члени речення, що відповідають на одне й те саме запитання, стосуються одного члена речення й виконують однакову синтаксичну роль. Вони є ускладнювальним елементом у простому реченні.
Приклад:
Хлющать дощі — і (де?) тут, і (де?) вдалині (Г. Кирпа).  На колінах у нього лежав (що?) зшиточок і (що?) олівець (Н. Кибальчич).
Однорідні члени речення  поєднуються сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв'язком. Залежно від типу зв'язку ставимо або не ставимо розділові знаки.