Теорія:

Безсполучниковим називається складне речення, частини якого пов'язуються в одне ціле не сполучниками чи сполучними словами, а лише за змістом та інтонаційно.
Схеми БСР
[ ], [ ]. 
[ ] — [ ].
[ ]:[ ].
[ ]; [ ].
Приклад:
Вітер віє на долину, колише билину, рід до роду листи пише та на Україну (Нар.тв.).
У БСР немає головної та залежної частин, і все ж між ними можуть бути різні смислові зв'язки.
За характером смислових зв'язків між частинами безсполучникові складні речення поділяють на дві основні групи:
1) з однорідними частинами, які не підпорядковані одна одній (рівноправні); такі БСР співвідносні зі складносурядними реченнями.
Малі озера блискають незлісно, колише хмара втомлені громи (Л.Костенко).
2) з неоднорідними частинами, одне  з яких пояснює інше; такі БСР близькі до складнопідрядних речень.
У душі хлопець непокоївся: весна видалася засушливою (Г.Тютюнник).
Виразити смислові відношення допомагають в усному мовленні інтонація, а в писемному — розділові знаки.
 
Складні безсполучникові речення емоційніші, інтонаційно багатші, ніж складнопідрядні й складносурядні. Тому вони частіше вживаються в розмовному та художньому стилях, ніж у науковому й діловому.
Джерела:
1. Олійник О.Б. Українська мова: Підручник для 8–9 кл. середньої школи. — К., «Альфа», 1997. — 432с.
2. Українська мова: підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів / Заболотний В.В., Заболотний О.В. – К.: Генеза, 2017. – 269с.