Складопідрядним реченням із підрядною з’ясувальною називають таке складне речення, у якому підрядна частина пояснює зміст того слова в головній частині, що потребує додаткового з’ясування.
Приклад:
Ти краще розказуй, як треба гарбузи садити, як за скотиною ходити, за пасікою! Тоді тебе приймуть і скажуть, що ти корисний чоловік (М. Івченко).
Найчастіше підрядна з'ясувальна пояснює присудок у головному реченні. Без підрядної з'ясувальної частини будова й зміст головного речення незавершені, неповні. Зазвичай підрядна частина у таких реченнях стоїть після головної, інколи може стояти всередині, але обов'язково після пояснюваного слова. Підрядна з'ясувальна відповідає на запитання непрямих відмінків (що? кого? чого? кому? чому? про що? тощо).
З головним реченням підрядна з'ясувальна з'єднується за допомогою:
-
сполучних слів хто, що, який, чий, котрий, де, куди, коли, як;
-
сполучників що, як, щоб, ніби, мов, наче, чи.
Зверни увагу!
Підрядні з'ясувальні залежать від дієслів із значенням:
-
мовлення (говорити, казати, розповідати, повідомити, запитати, пояснити, нагадати тощо);
-
мислення (думати, передбачати, упевнитися, згадувати, розуміти тощо);
-
відчуття, сприймання (бачити, помічати, чути, відчувати, пишатися, бажати тощо).
Підрядні з'ясувальні можуть залежати від прислівників (відомо, зрозуміло, видно, треба, жаль тощо), прикметників та дієприкметників (певен, радий, задоволений, переконаний тощо).
Приклад:
Переконаний, що у нас вийде завершити дослід. Невдовзі стало зрозуміло, що на кіносеанс ми запізнюємося.
Зверни увагу!
Зрідка підрядні з'ясувальні відносяться до сталих словосполучень головної частини (дати слово, дати знати, спасти (спало) на думку, вбити собі в голову, дати голову на відруб, звернути увагу, мати гадку, мати на увазі тощо).
Майте на увазі, що потяг рушає рівно о сімнадцятій. Даю голову на відруб, що з ними нічого не сталося (О. Гончар).
Майте на увазі, що потяг рушає рівно о сімнадцятій. Даю голову на відруб, що з ними нічого не сталося (О. Гончар).
Підрядні з'ясувальні можуть залежати від вказівного займенника той (те, ті, та) в головній частині. Він не має конкретного значення, уживання його не обов'язкове.
Приклад:
Денщик покинув смажити ковбасу і швидко переклав офіцерові те, (що?) що сказав Джмелик (Гр. Тютюнник). Щасливий [тим], (чим?) що живу тобою, Вітчизно рідна — земле сподівань (М. Сингаївський).
Зверни увагу!
Якщо підрядна частина залежить від дієслівних іменників (чутка, уява, думка, згадка, звістка), при яких у головній частині немає вказівного слова той (та, те, ті), то таке речення є підрядним означальним. Якщо ж у головній частині при цих іменниках з’являються такі вказівні слова, то підрядну частину треба вважати з’ясувальною:
Думка така, (яка?) щоб хоч трохи дечого розповісти людям (М. Івченко). Думка про те, (про що?) щоб хоч трохи дечого розповісти людям.
Думка така, (яка?) щоб хоч трохи дечого розповісти людям (М. Івченко). Думка про те, (про що?) щоб хоч трохи дечого розповісти людям.
Джерела:
Зубков М.Г. Українська мова: Універсальний довідник. – Х.: ВД «Школа», 2004. – 496с.
Ющук І. П. Практикум з правопису і граматики української мови.— К.: Освіта, 2012.— 270 с.
Українська мова: підручник для 9 класу загальноосвітніх навч. закладів / Голуб Н.Б., Ярмолюк А.В. — К.: Педагогічна думка, 2017. — 308с.