Буквосполучення th у словах грецького походження передаємо звичайно буквою т: антоло́гія, антрополо́гія, апте́ка, а́стма, бібліоте́ка, католи́цький, теа́тр, тео́рія, ортопе́дія, Промете́й.
Зверни увагу!
У давньогрецьких словах, узвичаєних в українській мові з ф, допускається орфографічна варіантність на зразок: ана́фема і ана́тема, дифіра́мб і дитира́мб, ефі́р і ете́р, ка́федра і кате́дра, міф і міт, Афіни й Атени.
У запозиченнях із давньогрецької мови, у яких буквосполучення au традиційно передається як ау, допускаються орфографічні варіанти: аудіє́нція і авдіє́нція, аудито́рія і авдито́рія, лауреа́т і лавреа́т.
Звук [j] передаємо відповідно до вимови іншомовного слова буквою й, а в складі звукосполучень [je], [ji], [ju], [ja] буквами є, ї, ю, я: конвеєр, плеєр, флаєр, круїз, проєкт, секвоя, фоє, Гоя.
Зверни увагу!
Лексичне значення запозичень можна дізнатися в тлумачному словнику чи словнику іншомовних слів.
