Іменник — це самостійна частина мови, що означає назву предмета чи явища та відповідає на питання хто? або що?
Для зв'язку з словами в реченні іменники можуть змінюватися за різними питаннями. Це називається відмінюванням.
В українській мові є 7 відмінків.
Зверни увагу!
Перші шість відмінків мають парні питання:
- питання, яке ставимо до назв істот;
- питання, яке ставимо до назва неістот.

Зверни увагу!
Кличний відмінок питань не має. Це особлива форма іменника, яка використовується при звертанні.
Деякі питання повторюються в різних відмінках. Тому для визначення відмінка можна користуватися допоміжними словами або підставляти обидва питання з пари.

Приклад:
Пташки — (нема кого?) пташки — родовий відмінок.
Сестру — (бачу кого?) сестру — знахідний відмінок.
Зверни увагу!
Щоб навчитись розрізняти давальний та місцевий відмінок, які мають однакову пару питань, запам'ятай:
- у місцевому відмінку іменник завжди вживається з прийменником;
- у давальному відмінку іменники ніколи не вживаються з прийменником.
Приклад:
На гілці (на чому?) — місцевий відмінок.
калині (чому?) — давальний відмінок.