Попри усі намагання науковців однозначного визначення поняття «життя» й досі не існує. Живим організмам притаманна низка ознак, яких немає у більшості неживих систем. Проте серед них немає жодної, яка була б притаманна лише живому. Єдиний спосіб описати життя — це перелічити визначальні ознаки (атрибути) та описові структурно-функціональні ознаки живого.
Ознаки живого:
- упорядкованість, як найзагальніший атрибут життя;
- фундаментальні властивості життя — саморегуляція, самовідтворення, самооновлення;
- структурно-функціональна організація життя.
Структурна організація:
- єдність хімічного складу (подібність біоелементів та біомолекул);
- клітинна будова організмів;
- рівневість організації (молекули — клітини — організми — популяції — види — екосистеми — біосфера).
Функціональна організація життя:
- основні властивості життя — обмін речовин, адаптивність, ріст, розвиток, спадковість, мінливість, гомеостаз, подразливість;
- процеси життя — рух, живлення, дихання, транспортування речовин, виділення, розмноження, ріст, регуляція процесів.
Потік речовин, енергії та інформації пов'язує структурну та функціональну організацію.
Життя — це принцип існування біологічних систем, які відрізняються від неживого складністю та високою структурною і функціональною впорядкованістю, що підтримується завдяки здатності поглинати, перетворювати та передавати енергію ззовні.
Джерела:
Біологія і екологія (рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закл. заг. серед. освіти / В. І. Соболь. – Кам’янець-Подільський : Абетка, 2018. с. 14.